8 найрозповсюдженіших запитань пацієнток з синдромом полікистозних яєчників: розкриваємо нюанси

8 найрозповсюдженіших запитань пацієнток з синдромом полікистозних яєчників: розкриваємо нюанси

Я займаюся он-лайн консультуванням, тому можу стверджувати, що СПКЯ (синдром полікистозних яєчників) є одним з лідерів за кількістю питань пацієнток з різних країн. Сьогодні поговоримо про найактуальніші моменти.

1. Що таке СПКЯ та чому він виникає?
СПКЯ (синдром полікистозних яєчників) – розповсюджена патологія ендокринного характеру, що охоплює різні органи, в першу чергу гіпоталамус, гіпофіз, яєчники, наднирники, підшлункову залозу. Найчастіше виникає у 10% жіночої популяції в підлітковому віці – періоді статевого дозрівання. Багато панянок можуть навіть не здогадуватися про наявність у них полікистозу яєчників до моменту планування вагітності. Основна причина виникнення – гормональний дисбаланс з підвищеним продукуванням ЛГ та андрогенів. Ризик патології збільшується при генетичній схильності, особливо якщо мама та бабуся мали подібні проблеми.

Системи та органи людини злагоджено функціонують завдяки нервово-гуморальній регуляції, тому хронічні стреси, запальні процеси, навіть зміна клімату, можуть спровокувати запуск СПКЯ.

У дівчат-підлітків потрібно звертати увагу на наявність тонзиліту, наприклад, бо мигдалики тісно пов’язані з яєчниками.

Збір анамнезу є золотим стандартом в медицині та дозволяє знайти відповіді майже на всі питання.

2. Як зрозуміти, що в мене СПКЯ? Які симптоми супроводжують діагноз?
Ви помітили, що полікистоз яєчників називають “синдромом”, а не захворюванням?! Симптоматика може бути різноманітною та нестабільною. Це свого роду багаторукий Шива – багатоликий руйнівник та творець в одному образі: в кожному яєчнику візуалізується багато антральних фолікулів (мультифолікулярні яєчники), однак немає домінантного фолікула, тому овуляція не відбувається і завагітніти стає дуже складно. Класичним описом синдрому вважається:
нерегулярний менструальний цикл;
хронічні ановуляції -відсутність овуляції протягом декількох менструальних циклів підряд;
характерна УЗД-картина – збільшені в розмірах яєчники з 10-ма або більше антральними фолікулами, розміщеними по периферії (симптом “намиста”), потовщені капсули яєчників;
гірсутизм-підвищене оволосіння за чоловічим типом, акне-висипання на шкірі;
нагрубання молочних залоз, виділення з молочних залоз при натисканні (гіперпролактинемія);
зайва вага або навпаки брак маси тіла;
безпліддя.
Наявність двох з перерахованих вище ознак свідчать про можливий полікистоз яєчників. Це можуть бути, наприклад, гіперандрогенія та ановуляції при нормальній УЗД-картині або характерні зміни на УЗД та гіперандрогенія на фоні проходження овуляцій і т.п. Кінцевий діагноз виставляється після раціональної діагностики.

3. Які обстеження варто пройти для встановлення діагнозу СПКЯ?
Базовими обстеженнями є УЗД органів малого тазу, тест толерантності до глюкози та аналізи крові на наступні статеві гормони:
ФСГ, ЛГ, пролактин, естрадіол, АМГ (здаються на 2-3-й день менструального циклу);
Прогестерон (здається на 21-й день м.ц.);
Тестостерон, ДГЕА-С, кортизол (здаються в будь-який день м.ц.).
За кордоном додатково рекомендується здати аналіз крові на вітамін Д (25(ОН)D), який впливає на гормональний дисбаланс. Тест толерантності до глюкози дозволяє виявити інсулінорезистентність – порушення відповіді тканин організму на інсулін, що провокує його підвищений рівень. Різке підвищення інсуліну в свою чергу провокує вироблення андрогенів та впливає на функціонування яєчників, погіршує якість ооцитів. Одночасно спостерігається негативний вплив на ендометрій та ендотелій судин. У пацієнток з інсулінорезистентністю протягом життя збільшується ризик ожиріння, серцево-судинної патології (інфаркту, тромбозів), діабету 2 типу.

4. Як ефективно лікувати СПКЯ?
Питання дуже актуальне, незважаючи на здавалося би великий арсенал медикаментів різних фармакологічних груп. Одні засоби знижують резистентність до інсуліну та індукують овуляцію, інші знижують пролактин та збільшують рівень прогестерону, треті допомагають зменшити кортизол та тестостерон у крові.

Тактика лікування залежить від етіології та результатів обстежень. Якщо говорити в загальному, то всі лікарські засоби поділяються на дві групи – гормональні (препарати прогестерону, комбіновані оральні контрацептиви та інші) та негормональні (метформін, вітаміни).

Крім прийому препаратів, обов’язково потрібно дотримуватися здорового способу життя: дієта та фізичні навантаження складають комплекс корегуючих дій на шляху до усунення синдрому.

Оперативний метод, зокрема проведення лапароскопії з надсіканням капсул яєчників, на сьогоднішній день не є популярним через низьку ефективність.Зайве оперативне втручання може погіршити оваріальний резерв.

5. Фізичні навантаження
Пацієнтки з СПКЯ можуть бути як нормостеніками, так і мати низький або підвищений індекс маси тіла.

Заняття спортом мають бути регулярними, 4-5 разів на тиждень.

Худенькі дівчата часто-густо жаліються на болі та відчуття розпирання по низу живота. При СПКЯ яєчники збільшені в розмірах та при відсутності жирового прошарку починають тиснути на передню черевну стінку. В подібних випадках силові тренування з великою вагою, значні навантаження на нижній прес раціонально обмежити. Ідеальним варіантом є плавання, лижі, поїздки велосипедом.

Жінки з ожирінням можуть зауважувати, що навіть на фоні жорсткої дієти та регулярного фітнесу стрілка ваги стоїть на місці або маса тіла далі збільшується. У пацієнток з СПКЯ збільшується рівень адипонектину – гормона, що знаходиться у жировій тканині. Через нього людина важко втрачає вагу та має ризик розвитку діабету 2 типу. В цих випадках раджу здати тест толерантності до глюкози.

При виявленні інсулінорезистентності до фізичних навантажень та певного раціону харчування додається метформін (препарат сіофор або глюкофаж). Метформін належить до групи бігуанідів, що застосовується саме для лікування цукрового діабету 2-го типу та підвищує чутливість тканин до інсуліну. Приймається під час або після кожного прийому їжі. Алкоголь на період терапії необхідно виключити. Забороняється прийом метформіну при проблемі з нирками. І ще раз підкреслюю – без дотримання дієти препарат не спрацює!

6. Що і як їсти при СПКЯ?
Раціон харчування при СПКЯ має включати страви з низьким глікемічним індексом, базуватися на білках та клітковині. Прийомів їжі в ідеалі п’ять: сніданок, ланч, обід, вечеря, легкий перекус за годину до сну.

Дотримання дієти із забороною вечері після 18.00 є великою помилкою.
Основні продукти:
Нежирні сорти м’яса (курятина, телятина, кролятина), морепродукти;
Горіхи;
Овочі, особливо зелені листкові;
Фрукти замість фруктових соків (ківі, апельсини, яблука, груші,сливи, вишні, чорнослив і т.п.);
Молочні продукти середньої жирності (до 3,5%).
Виключаються з раціону:
Фастфуд;
Солодощі;
Газовані напої та пакетовані соки;
Швидкі вуглеводи у вигляді солодощів, білого хліба, деяких круп.
Ви знаєте, що білий шліфований рис провокує розвиток діабету 2 типу? Замість нього корисно споживати гречку. Позитивний вплив мають вітаміни. Звичайно, вони краще засвоюються з натуральних джерел, однак при відсутності такої можливості потрібно вживати вітаміни у вигляді нутрієнтів. Тому зупинимося на вітамінотерапії детальніше.

7. Вітамінотерапія при СПКЯ
Часто-густо жінки не хочуть або з об’єктивних причин не можуть приймати гормони для корекції полікистозу яєчників. Крім того, молоденьким дівчатам 15-17 років зазвичай не призначають відразу гормони. Циклічна метаболічна терапія стає гідною альтернативою.

Почнемо з вітамінів групи В. В6 сприяє зниженню рівня пролактину, є необхідним для утворення глюкози та обміну амінокислот. В12 інгібується естрогеном, тому при прийомі комбінованих оральних контрацептивів (КОК) пацієнткам рекомендується збільшити вживання цього вітаміну для здорової психічної функції. Фолієва кислота (В9) незамінна для профілактики виникнення вад нервової трубки плода, посилює дію сполук інозитолу (В8). Останні стали справжнім трендом серед вітамінів при корекції СПКЯ.

Міо-інозитол в комплексі з D-хіро-інозитолом допомагає знизити рівень тестостерону та ЛГ, підвищити чутливість до інсуліну, збільшити рівень прогестерону та овуляторну функцію. В 70% пацієнток, котрі приймали комплекс з хіро-інозитолом (препарат проталіс для жінок, наприклад) протягом 6-8-ми тижнів, відновилися овуляції, покращилася якість ооцитів та відповідно відсоток настання вагітності.

Вітамін С є антиоксидантом, допомагає знизити рівень кортизолу та зменшує негативні ефекти стресів. Жінкам з СПКЯ, особливо на фоні паління, можна приймати аскорбінову кислоту в підвищених дозах (250-500 та навіть 1000 мг на добу). Єдине, пам’ятаймо, що кисле середовище сечі сприяє утворенню конкрементів (піску та каменів у нирках).

Вітамін D є ще одним сучасним трендом в гінекології та репродуктології. Його рекомендується приймати як жінкам репродуктивного віку, так і в період менопаузи. За даними досліджень більше половини пацієнток з СПКЯ та метаболічними порушеннями мають дефіцит вітаміну D. Гінекологи та ендокринологи рекомендують приймати цей вітамін при інсулінорезистентності.

Вітамін Е по праву вважається жіночим вітаміном плідності. Він допомагає жіночому організму виробляти прогестерон, корисний для пониження рівня пролактину.
Бюджетний варіант метаболічної вітамінотерапії
Якщо вітамінні комплекси з інозитолом вам не по кишені, бо вимагають досить тривалого прийому, то пропоную більш бюджетний варіант метаболічної вітамінотерапії:

1 фаза менструального циклу (з 5-го по 15-й день м.ц.)

  • Фолієва кислота – по 1 мг 3 рази на добу;
  • Неуробекс – по 1-2 таблетки 3 рази на день;
  • Ліпоєва кислота – по 0,012 3 рази на добу.

2 фаза менструального циклу (з 16-го по 25-й день м.ц.)

  • Вітамін Е – по 300-400 мг на добу;
  • Вітамін С – по 500-1000 мг на добу;
  • Рибоксин – по 0,2 г 3 рази на добу.

З мікроелементів корисний прийом цинку, який перешкоджає перетворенню тестостерона в активну форму, пригальмовує випадіння волосся. Правда, результат варто чекати не скоріше, ніж через 3 місяці вживання. Кальцій не тільки зміцнює кістки, але й прискорює дозрівання фолікулів. Хром у формі піколіната формує толерантність до глюкози та зменшує апетит.

8. Гормонотерапія
Через те, що СПКЯ являє собою ендокринний синдром, гормонотерапія залишається основою призначень серед фахівців. Вибір конкретного лікарського засобу залежить від форми полікистозу – наднирникової або яєчникової. При наднирниковій формі призначається дексаметазон за схемою. При яєчниковій формі в першу фазу циклу призначається препарат естрадіолу, в другу фазу додається прогестерон.

На практиці найчастіше ситуація виглядає так. Молода жінка звертається до гінеколога зі скаргами на затримку місячних. Лікар призначає прогестерон (утрожестан, дуфастон або інший) для того, щоб викликати менструацію. З першого дня місячних пацієнтці пропонується прийом КОК до моменту планування вагітності (мінімум на 3–6 місяців). Контрацептиви можна поєднювати з інозитолом. Подібна комбінація є більш ефективною.

На фоні відміни в очікуванні ребаунд-ефекту варто планувати зачаття. Безконтрольно приймати препарати не допустимо. Екзогенний прогестерон стимулює вироблення тестостерону і це тільки поглиблює СПКЯ.

КОК застосовуються в якості симптоматичної терапії для регуляції менструального циклу та очікування овуляції. Однак контрацептиви не лікують СПКЯ та при припиненні вживання пігулок спостерігається так званий синдром відміни з погіршенням стану шкіри та волосся.

При хронічних ановуляціях призначається кломіфен або летрозол в ході фолікулометрії або препарат рФСГ для стимуляції. Якщо стимуляції в природному циклі не дають результату після 5-6 спроб, тоді варто планувати програму запліднення ін вітро. Ефективність подібних програм у жінок до 35 років є високою, до 70%. Головне, не допустити гіперстимуляції яєчників.

Після народження дитини у частини жінок гормональний фон нормалізується та негативні симптоми послаблюються або зникають. Крім того, з віком спостерігається фізіологічне зменшення оваріального резерву, тобто кількості антральних фолікулів, тому менструальний цикл може налагодитися самостійно.

Автор статті Зінов’єва Світлана Ігорівна | 10.04.2019 | Гінекологія
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Засновник клініки. Доктор медичних наук. Заслужений лікар України

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення ДРТ Кандидат медичних наук. Репродуктолог, акушер-гінеколог, УЗД фахівець

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Медичний директор. Лікар репродуктолог, акушер-гінеколог, УЗД - фахівець.

Криштафович Сергій Леонідович

Криштафович Сергій Леонідович

Завідувач жіночої консультації. Лікар акушер- гінеколог вищої категорії. УЗД - фахівець.

Лукаш Віталій Григорович

Лукаш Віталій Григорович

лікар-анестезіолог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог УЗД - фахівець.

Козира Олександра Сергіївна

Козира Олександра Сергіївна

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. УЗД - фахівець.

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. УЗД – фахівець.

Беляк Андріана Олександрівна

Беляк Андріана Олександрівна

Лікар акушер - гінеколог

Фірчук Марта Володимирівна

Фірчук Марта Володимирівна

Лікар ендокринолог, вища категорія

Лукаш Наталія Ігорівна

Лукаш Наталія Ігорівна

Лікар кардіолог, терапевт

Мальчевська Валерія Валеріївна

Мальчевська Валерія Валеріївна

Лікар акушер - гінеколог. УЗД фахівець

Мокра Христина Романівна

Мокра Христина Романівна

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, УЗД фахівець

Пирогова Віра Іванівна

Пирогова Віра Іванівна

Лікар акушер-гінеколог, дитячий гінеколог вищої категорії .

Бурдяк Христина Ігорівна

Бурдяк Христина Ігорівна

Спеціаліст з ехокардіографії

Грубський Ярослав Петрович

Грубський Ярослав Петрович

Завідувач відділення ембріології

Микієвич Ігор Володимирович

Микієвич Ігор Володимирович

Уролог, УЗД фахівець

Копець Роман Андрійович

Копець Роман Андрійович

Уролог- андролог, УЗД фахівець