Дев`ять медичних пристроїв, що стали доступними в XXI-му столітті

Дев`ять медичних пристроїв, що стали доступними в XXI-му столітті

Іноваційні технології разом з гаджетами прийшли в наше повсякденне життя. Медичними додатками для смартфонів вже давно нікого не здивуєш. Зазвичай вони нагадують пацієнтові про необхідність прийому ліків. На фармацевтичному ринку України можна придбатити імпланти, що вводяться під шкіру з дозованим вивільненням діючої речовини. Зазвичай це гормональні засоби, котрі діють від тижня до декількох місяців (Депо-Провера, а-ГнРГ по типу Золадекса, р-ФСГ Елонва для стимуляції суперовуляції в циклах запліднення ін вітро) та позбавляють пацієнта від щоденних ін’єкцій.

Контрацептиви представлені не тільки пігулками, але й силіконовими кільцями Нова Ринг, трансдермальними пластирями Евра та внутрішньоматковою спіраллю Мірена з депо левоноргестрелу, яке забезпечує контрацептивний ефект протягом 5 років.

Бездротові медичні пристрої та імпланти значно покращують якість життя пацієнтів, поки не знайдено панацеї від невиліковних недугів.

Тільки уявіть, до 1922 року пацієнти з діабетом 1-го типу гинули протягом декількох місяців після появи перших ознак хвороби. Звичайно, випадки діабету не були такими розповсюдженими, як зараз. Однак люди навчилися жити з однією з хворіб цивілізації.

Зареєстровано 4 000 пацієнтів, котрі прожили понад 50 років з моменту виявлення патології, 65 людей зі стажем діабету понад 75 років та 1 людина, яка перемагає “солодку хворобу” вже понад 80 років!

1. Штучна підшлункова залоза
Дослідники госпіталя в Масачусетці та Бостонського університету випробували біонічну підшлункову залозу. Вона являє собою помпу, що розміщується під шкірою пацієнта та функціонує в парі з маленьким чипом для вимірювання рівня глюкози в крові.

Прилад відстежує коливання рівня глюкози та самостійно регулює дози екзогенного інсуліну або глюкагону. Дослідження показали, що рівень глюкози підтримується в допустимому діапазоні 79% часу для дорослих та 75% для підлітків в порівнянні з 58 та 65% при використанні звичних систем контролю. Результати досліджень опубліковані у New England Journal Medicine. Розробники приступили до широкого розповсюдження приладу з 2018 року.

2. Імпланти для лікування діабету
Невеличкі помпи розміром з сірникову голівку здатні замінити таблетки та ін’єкції в терапії діабету 2-го типу. Вони імплантуються під шкіру живота та вивільнюють необхідні дози аналога глюкагоноподібного пептиду-1. Помпи потребують щорічної заміни та допомагають досягнути стійкої компенсації.

3. Мікрочип для дозування ліків
Нова технологія допомагає не заплутатится в схемах лікування, особливо якщо пацієнту доводиться приймати декілька препаратів одночасно. Імплантований під шкіру мікрочип містить 200 мікрорезервуарів, кожен з яких заповнений 1 мг діючої речовини. Лікар має змогу дистанційно налаштовувати швидкість вивільнення препаратів на основі показників датчиків. Результати досліджень довели, що жінки, котрі отримували терипаратид для лікування остеопорозу, мали такий самий ефект, як і пацієнтки, які отримували щоденні ін’єкції.

4. Крихітний кардіомонітор
Кардіомонітор (CardioMEMS) розміром з монетку офіційно затверджений до використання в США ще з 2014 року. Він інформує фахівців про появу декомпенсації серця пацієнта. Вводиться через катетер в легеневу артерію. Цей бездротовий пристрій вимірює та контролює тиск в легеневій артерії і передає дані в електронному вигляді. Кардіологи мають можливість корегувати лікування в режимі реального часу.

5. Манжети для контролю серцевої недостатності
Цей метод отримав назву C-Pulse. Дослідження стверджують, що використання цього приладу дозволить сповільнити розвиток або навіть не допустити серцевої недостатності.

Прилад імплантується через невеликий розріз в грудній клітці. Манжетою, що надувається та здувається в ритмі серцебиття пацієнта, огортають аорту. Це регулює приток крові, допомагає роботі серця та позбавляє пацієнта симптомів серцевої недостатності. C-Pulse має зовнішнє джерело живлення.

6. Безголкова технологія імунізації
Спеціалісти з США (The University of California, Berkeley) створили унікальну технологію MucoJet – мінікапсули, що приймаються перорально з метою безголкової імунізації. Це своєрідна ін’єкція в капсулі.

Погодьтеся, нетипове рішення!

В маленькому (15 на 7 мм) циліндрі з водостійкого пластика є 2 секції. У зовнішньому відділенні міститься рідина, у внутрішньому – ще дві мікроємності, розділені між собою мембраною та рухомим поршнем. В першій ємності знаходиться лікарський розчин та поршень, що з’єднюється з міні-соплом для подавання розчину. В другій – резервуар-відтискач з вакциною.

Принцип дії вакцинації є максимально простим: вакцина у розчиненому стані випускається до ротової порожнини під сильним тиском, виробляючи місцевий імунітет. В імунній реакції бере участь слизова оболонка, тобто внутрішня поверхня щоки. Саме через рот до організму можуть потрапляти різноманітні інфекції. Фактично це міні-фонтан, який під великим тиском випускає рідку вакцину у ротову порожнину. Подібну техніку використовують стоматологи для очищення зубної емалі.

Людина самостійно може зробити собі безболісну вакцинацію. Після натискання на поршень розчин потрапляє до рота, мембрана між ємностями розчиняється та рідка вакцина вступає в реакцію з бікарбонатом натрію та лимонною кислотою, які містяться у другій ємності. Після контакту води та вказаних вище сполук виникає хімічна реакція, в процесі якої виробляється газоподібний діоксид вуглецю. За допомогою газу збільшується тиск на камеру-відтискач, тому поршень легко рухається. Це забезпечує рівномірний розподіл вакцини в порожнині рота. Винахідники MucoJet запевняють, що їх мінікапсула в 8 разів ефективніша за ін’єкційну імунізацію та дозволяє зробити щеплення від грипу, наприклад, в домашніх умовах.

7. Розумні таблетки
Цей винахід вирішує проблему пропуску або невчасного прийому лікарських засобів. Дослідники з США та Великобританії протестували прилад, що дозволяє контролювати стан пацієнта та своєчасно вивільняти необхідні сполуки.

Розумна таблетка складається з контейнера з ліками, сенсора та нашкірного пластиря з чипом. Інформація з чипа потрапляє на смартфон пацієнта, а потім через сенсор подається команда для вивільнення лікарського засобу. Випробовування проводилися за участі пацієнтів із захворюваннями серця та артеріальною гіпертензією. Однак виробники розумних таблеток планують застосовувати свою технологію в терапії інших хронічних патологій.

8. Прилад для полегшення болевих відчуттів у ділянці спини та ніг
Новий прилад для лікування хронічного болю не перевищує розмірів нігтя. Живиться від зовнішнього акумулятора та посилає елекричні імпульси для стимуляції нервових волокон спинного мозку. Прилад застосовується в рутинній практиці з 2014 року.

9. Контроль за аутоімунними захворюваннями
Невеличкий прилад налагоджує зв’язок між імунною та нервовою системами пацієнта. Результати досліджень підтвердили зменшення системних запальних процесів завдяки імпульсній стимуляції блукаючого нерва. Подібну стимуляцію забезпечує генератор, що імплантується. В далекому 2012 році на з’їзді американської колегії ревматологів обговорювалися позитивні результати застосування цього приладу у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Вчені сподіваються, що прилад буде не менш ефективним при хворобі Крона.

10.04.2019 | Цікаві факти
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Засновник клініки. Доктор медичних наук. Заслужений лікар України

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення ДРТ Кандидат медичних наук. Репродуктолог, акушер-гінеколог, УЗД фахівець

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Медичний директор. Лікар репродуктолог, акушер-гінеколог, УЗД - фахівець.

Лукаш Віталій Григорович

Лукаш Віталій Григорович

лікар-анестезіолог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог УЗД - фахівець.

Козира Олександра Сергіївна

Козира Олександра Сергіївна

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Завідувач жіночої консультації. Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, УЗД -фахівець.

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. УЗД - фахівець.

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. УЗД – фахівець.

Беляк Андріана Олександрівна

Беляк Андріана Олександрівна

Лікар акушер - гінеколог

Криштафович Сергій Леонідович

Криштафович Сергій Леонідович

Лікар акушер- гінеколог вищої категорії. УЗД - фахівець.

Фірчук Марта Володимирівна

Фірчук Марта Володимирівна

Лікар ендокринолог, вища категорія

Лукаш Наталія Ігорівна

Лукаш Наталія Ігорівна

Лікар кардіолог, терапевт

Мальчевська Валерія Валеріївна

Мальчевська Валерія Валеріївна

Лікар акушер - гінеколог. УЗД фахівець

Мокра Христина Романівна

Мокра Христина Романівна

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, УЗД фахівець

Пирогова Віра Іванівна

Пирогова Віра Іванівна

Лікар акушер-гінеколог, дитячий гінеколог вищої категорії .

Бурдяк Христина Ігорівна

Бурдяк Христина Ігорівна

Спеціаліст з ехокардіографії

Грубський Ярослав Петрович

Грубський Ярослав Петрович

Завідувач відділення ембріології

Микієвич Ігор Володимирович

Микієвич Ігор Володимирович

Уролог, УЗД фахівець

Копець Роман Андрійович

Копець Роман Андрійович

Уролог- андролог, УЗД фахівець