Сьогодні лікування безпліддя у чоловіків та жінок шляхом допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) увійшло в рутинне життя українців. Як і будь-яка проблема, безпліддя має свій інь-янь. З одного боку прикро, що молоді люди, які ведуть здоровий спосіб життя, стикаються з ненастанням вагітності при відкритому статевому житті. З іншого боку, ДРТ стають все більш доступнішими. На часі питання збільшення ефективності програм, що залежить від трьох важливих складових – рецептивності ендометрія, якості ембріонів та повноцінної імплантації.
Якість ембріонів базується в основному на морфологічних критеріях. Нові ембріологічні методики дозволили збільшити відсоток настання вагітності, однак доволі часто навіть ембріони хорошої якості не імплантуються. Науковці шукають нові неінвазивні підходи до розробки альтернативних методів аналізу якості ооцитів, ембріонів та процесу імплантації. В якості біоматеріалу для досліджень можуть використовувати сировотка крові, фолікулярна рідина, ендометрій, клітини цервікального каналу, трофектодерма бластоцисти та ін. Серед біохімічних маркерів увагу привертає білок періостин (POSTIN). Це вітамін-К-залежний білок. Вітамін К забезпечує карбоксилювання залишків глутамінової кислоти, що входять до складу деяких білків. В результаті вони перетворюються на залишки гамма-карбоксилглутамінової кислоти, що здатні зв’язувати кальцій. Білки, для активації яких потрібне подібне карбоксилювання, називають «вітамін-К-залежними».
Експресія мРНК періостину в сироватці крові та фолікулярній рідині корелюють з якістю ооцитів та бластоцист. За рівнем періостину та морфологічними критеріями вдається точніше прогнозувати настання вагітності в порівнянні тільки з морфологічними даними. Гіпотеза про періостин зроблена на основі досліджень онкологів. Механізм колонізації ракових клітин є ідентичним механізму імплантації. Через важливість періостину в метастатичних процесах вчені логічно передбачили, що білок може впливати і на етапи імплантації. В ендометрії присутність періостину знаходиться під впливом менструального циклу та вагітності. Білок активує зміни ендометрія, необхідні для імплантації ембріона.
Фахівцями-репродуктологами було обстежено 100 пацієнток, яких розділили на дві групи: 1 група з настанням вагітності та 2 група з невдалою спробою ЕКЗ+ІКСІ в протоколі з антагоністом ГнРГ.
Фолікулярну рідину відбирали з першого фолікула з яйцеклітиною кожного яєчника в пробірку без гепатрину та центифугували 20 хвилин. Середній рівень періостину визначали методом ІФА.
Зіскоб епітеліальних клітин з цервікального каналу брався на 5-ту добу після пункції яєчників перед переносом ембріонів в порожнину матки. Використовувся метод ПЛР.
Було виявлено, що низький рівень періостину в фолікулярній рідині спостерігався при невдалих спробах ЕКЗ+ІКСІ. Також доведена кореляція між незрілими ооцитами та середнім рівнем періостину. У 66 жінок після пункції яєчників серед загальної кількості ооцитів були отримані незрілі яйцеклітини (66%). У 22 жінок діагностували клінічну вагітність (33%). У 34 жінок, в яких всі ооцити були зрілими, вагітність настала у 6 жінок (21,4%).
Високий рівень періостину при настанні вагітності після ЕКЗ+ІКСІ є прогностичним для жінок, в яких серед загальної кількості ооцитів отримувалися й незрілі.
Також відмічений зв’язок між високим рівнем періостину та кількістю бластоцист класу А.
Дослідження можуть стати підгрунтям для розробки неінвазивного тесту для прогнозування результату ДРТ у пацієнток в групі з незрілими ооцитами.
