Замісна гормонотерапія (ЗГТ)

Традиційна ЗГТ:

  • Комбінації естрогенів з прогестагенами
  • Селективні модулятори естрогенних рецепторів
  • Тканьоселективні регулятори естрогенної активності – STEAR
  • Трансдермальні естрогени
  • Вагінальні свічі з естрогеном

Рослинні препарати:

  • Фітоестрогени
  • Фітогормони

Еволюція ЗГТ пройшла довгий шлях від препаратів різного вмісту ( естрогенів, комбінованих естроген-гестагенних, естроген-андрогенних, гестагенів) та лікарських форм (таблетки, пластирі, гелі, інтравагінальні форми та ін.). На сьогоднішній день найбільшу популярність отримали таблетовані форми в трьох режимах:

  • монотерапія естрогенами та гестагенами в циклічному або безперервному режимі;
  • комбінована терапія естроген-гестагенними препаратами в циклічному режимі (безперервна схема прийому або з перервами);
  • комбінована терапія естроген-гестагенними препаратами в монофазному безперервному режимі.

Сучасні препарати ЗГТ містять натуральні естрогени (17b- естрадіол, естрадіолу валерат), що за хімічною структурою є ідентичними естрогенам, що синтезуються в жіночому організмі. Гестагени представлені похідними прогестерону (дидрогестрон), нортестостерону та спіронолактону.

Призначати ЗГТ може призначати тільки спеціаліст після низки необхідних обстежень.

Перелік стандартних обстежень перед призначенням ЗГТ:ионная

  • УЗД органів малого тазу
  • Огляд гінеколога з взяттям мазків на флору та цитологію та проведенням кольпоскопії
  • Маммографія
  • Аналіз крові на ФСГ, естрадіол, АМГ
  • Аналіз крові на визначення рівня цукру
  • Вимірювання артеріального тиску
  • Визначення індексу маси тіла (ІМТ) та об’єму талії (ОТ)

Перед початком лікування враховуються фактори ризику – індивідуальний та родинний анамнез ( особливо враховуються патології серцево-судинної системи, згортанні крові, рак молочної залози та ін.). У жінок з наявністю супутніх соматичних захворювань об’єм обстежень збільшується. При необхідності визначається ліпідний спектр та гемостазіограма, вимірювання щільності кісткової тканини, оцінка ризику перелому по FRAX, 25 (ОН) вітаміну Д в крові, ЕКГ, дослідження функції щитовидної залози і т.п.

Динамічний контроль на фоні ЗГТ проводять через 3 місяці, а потім кожні 6 місяців ( УЗД органів малого тазу, гемостазіограма, кольпоскопія, мазок на онкоцитологію). Маммографію жінкам до 50 років проводять 1 раз в 2 роки, потім – 1 раз на рік.

Тривалість прийому ЗГТ

Пацієнтки мають чітко розуміти, що гормонотерапія не проводиться короткими курсами, мінімальна тривалість прийому становить 1-2 роки. Метою є допомога жінці пережити гормональну перебудову в організмі внаслідок угасання функції яєчників або після їх оперативного видалення та допомогти адаптуватися до нового стану. Припинити прийом ЗГТ або вирішувати питання про інший метод лікування пацієнтка має виключно з лікуючим гінекологом.

Якщо жінка планує ЗГТ на декілька місяців, тоді раціональніше взагалі не починати терапію; не тому що вона не допоможе – позитивний ефект на ранні симптоми клімактерію (приливи, пітливість і т.п.) відмічається вже протягом перших тижнів прийому. Однак для закріплення ефектів та допомоги організму “пережити менопаузу” необхідною є більша тривалість лікування.

Щоб здійснювати довготривалу профілактику пізніх клімактеричних ускладнень (остеопорозу, серцево-судинних патологій, колоректального раку, хвороби Альцгеймера і т.п.), а також підвищити якість життя в період постменопаузи, необхідним є тривалий прийом ЗГТ до 5-7 років і більше. На сьогоднішній день обмежень щодо тривалості прийому ЗГТ не існує (за умови регулярних спостережень жінки в гінеколога).

Верхня вікова межа застосування ЗГТ – 65-69 років, за умови, що ЗГТ розпочинається в період перименопаузи та не переривається. У старшому віці потрібно дотримуватися наступної тактики – раціонально продовжувати, але не раціонально розпочинати.

Перед плановим оперативним втручанням ЗГТ потрібно тимчасово відмінити за 1-2 місяці до проведення операції. Питання про поновлення гормонотерапії потрібно узгодити з гінекологом після виписки зі стаціонару.

Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики