Проблема в тому, що загоєння матки в місці розрізу при оперативному родорозрішенні не завжди є повноцінним.
Проведення кесаревих розтинів регламентується відповідним клінічним протоколом, має чіткі медичні показання та є життєво необхідним в певних клінічних ситуаціях.
Однак, не дарма у світі почали говорити про “епідемію кесаревих розтинів”.
В деяких країнах, зокрема у Бразилії, 80% усіх родорозрішень припадає на оперативний метод.
Досить часто, у 42-84% випадків в місці рубця після кесаревого розтину формується невелике заглиблення – маткова ніша.
У цій ніші відбувається застій менструальної крові, слизу, що може провокувати запальний процес.
Репродуктологів хвилює той факт, що маткова ніша створює несприятливе середовище для перебування як сперматозоїда, так і ембріона:
- Застій менструальної крові, слизу в ніші індукує запальні зміни, що може знижувати рухливість сперматозоїда;
- Вміст ніші є ембріотоксичним – при контакті з цими запальними речовинами ембріон може зупинитися в розвитку
- На фоні запалення в матці перестає працювати основний гормон – прогестерон, не відбувається прикріплення ембріона в матці;
- Порушується скоротливість матки як через наявність дефекту у матці, так і через запальний процес, на фоні чого ембріон може виштовхнутись маткою назовні;
- Ніші можуть супроводжуватись симптомами болю, тривалими мажучими кровʼянистими виділеннями, що не сприяє регулярному статевому життю;
- Процедура переносу ембріонів в порожнину матки в програмі запліднення in vitro ( ЗІВ) може ускладнюватись при наявності маткової ніші;
Відтак, ніші можуть стати причиною вторинного непліддя у жінок, в яких не було раніше фертильних порушень, або ж бути причиною негативних спроб запліднення in vitro.
При плануванні багатодітної родини важливо знати, що природні пологи є важливим елементом у досягненні успіху на цьому шляху
