Надмірна вага та ожиріння, що супроводжуються метаболічними змінами в організмі негативно впливає на всі репродуктивні процеси, починаючи з процесу утворення ембріона, завершуючи його приживленням в матці. Сучасні дослідження вказують на те, що при ожирінні спостерігається навіть зменшення розміру яйцеклітини, знижуються відсоток зрілих ооцитів на пункцію, відсоток їх запліднення та бластоутворення (Merhi, 2018). Негативний вплив метаболічного синдрому на імплантацію полягає в зниження експресії генів HOXA10,11 – регуляторів процесу децидуалізації ендометрію; підвищення інсуліну знижує утворення ендометрієм зв’язуючого протеїну ІПФР-1. Накопичення в ендометрії кінцевих глікованих продуктів викликає оксидативний стрес, запалення ендометрію, порушення міграції імунних клітин в ендометрій і як наслідок порушення імплантації ембріона (Piltonen, 2016).
Основним способом лікування метаболічного синдрому на тлі ожиріння є зниження ваги. У пацієнтів з ожирінням здатність зменшувати вагу знижується з часом через особливості взаємодії гіпоталамо-гіпофізарної системи та жирової тканини. Гіпоталамус (структура головного мозку) запамятовує більш високу масу тіла як нову норму і бореться за підтримку більшої ваги за допомогою численних механізмів: знижує швидкість метаболізму у стані спокою та збільшує вироблення центральних та периферичних орексигенних факторів для збільшення споживання їжі (Legro, 2019). Тому тривалий час лікування як ожиріння, так репродуктивних порушень на його фоні залишалось великим випробуванням для лікарів.
Відомо, що у пацієнтів з ожирінням, метаболічним синдромом, синдромом полікістозних яєчників секреція глюкагонподібного пептиду-1 (ГПП-1) знижена в організмі. Дія ГПП-1 спрямована на зниження рівня інсуліну, інсулінрезистентності, зменшення запалення, пригнічення апетиту, нормалізацію секреції гонадотропінрилізинг гормонів гіпоталамусом, тобто дія полягає у зниженні ваги через корекцію процесу обміну речовин та нормалізації викиду гормонів, що дуже важливо (Zhao, 2021). Тому використання цих препаратів у пацієнтів з ожирінням та метаболічним синдромом є дуже цінною знахідкою. FDA затвердило використання агоністів рецепторів глюкагонподібного пептиду-1 (а-ГПП1) – ліраглутиду для використання у пацієнтів з ожирінням, надмірною вагою за додаткової наявності однієї ознаки, асоційованої з метаболічним синдромом, але ефективність використання а-ГПП1 у лікуванні безпліддя залишалось до кінця невивченими.
Результати цієї роботи показали, що після використання а-ГПП1 перед програмою заплдіненя in vitro у пацієнтів з ожирінням, метаболічним синдромом достовірно покращується відсоток запліднення ооцитів та відсоток бластоутворення, зростає частота клінічних вагітностей та живонародження.
