Варикоцеле та чоловіче безпліддя

Варикоцеле та чоловіче безпліддя

Варикоцеле – це захворювання, що виникає внаслідок розширення вен сім’яного канатика. Патологія є досить розповсюдженою, найчастіше зустрічається у віці 15-25 років та може загрожувати безпліддям. Порушення показників спермограми у пацієнтів з варикоцеле зустрічається в 20-80% випадків, у 30-40% пацієнтів виявляють первинне безпліддя, а в 80% вторинне.
Чоловік має негайно звернутися до уролога, і на це потрібно наголошувати на приймах, у разі:
  • неприємних відчуттів у ділянці мошонки, що з’являються не постійно, а після фізичних навантажень, статевого акту, теплових процедур або тривалого малорухомого стану
  • ненастання вагітності у статевої партнерки протягом 6 місяців – 1 року відкритого статевого життя.
Ця хвороба відома здавна, найчастіше розвивається в результаті генетичної схильності внаслідок вродженої слабкості судинної стінки. Згідно спостережень практично завжди в когось з родичів пацієнта виявляються варикозне розширення вен кінцівок, плоскостопість, вади клапанів серця та ін. Інколи може бути нетипова зміна анатомічної конституції. Звужується просвіт вени і, як наслідок, підвищується тиск в ній. Рідше підвищення тиску обумовлюється хронічними закрепами, підняттям ваги та ін. Однак ці чинники можуть сприяти варикоцеле, але не здатні стати причиною захворювання.
Варикоцеле спостерігається у чоловіків різних професійних та соціальних груп, але частіше хворіють працівники фізичної праці (75%), а також особи, що інтенсивно займаються спортом. Зазвичай спостерігається з лівого боку (в 98 % випадків), це пояснюється впаданням сімянникової вени зліва під прямим кутом в ниркову вену. Варикоцеле з правого боку зустрічається в 2-8% випадків, двохстороннє в 2-28%.
Розрізняють ідіопатичне (первинне, безсимптомне) та симптоматичне (вторинне, що супроводжується болями та атрофією яєчок) варикоцеле.
У випадку ідіопатичного варикоцеле клапани всередині вен вздовж сім’яного канатика не працюють належним чином. Це викликає ретроградний рух крові, що призводить до збільшення тиску, який в поодиноких випадках може призвести до незворотного пошкодження тканини яєчка через порушення нормального постачання їх киснем. Тривалій застій венозної крові веде до ішемії, розвитку склеротичних змін в яєчку і порушення диференціювання сперматогенного епітелію, пошкоджується гемато-тестикулярний бар’єр. Розвивається автоімунна агресія, що може проявлятися порушеннями в сперматогенезі та розвитком безпліддя. Крім того, температура яєчок в нормі на декілька градусів є нижчою, ніж температура тіла. При варикоцеле яєчко знаходиться в оточенні сплетення розширених вен, температура його стає рівною температурі тіла і функція пригнічується ще більше.
Зрозуміло, що ці механізми призводять до зміни показників спермограми. Чим вищий ступінь варикоцеле, тим нижчою є густина еякуляту. Виникає оліго-, астено-, тератозооспермія, іноді азооспермія. Порушення дозрівання сперматозоїдів може супроводжуватися підвищенням рівня ФСГ, що свідчить про суттєве ураження сперматогенного епітелію. У 40% пацієнтів виявляють антиспермальні антитіла, у 13% розвивається імунна форма безпліддя. З віком прогресує атрофія яєчок.
Методи лікування поділяються на консервативні та радикальні. При консервативному лікуванні може накладатися підтримуюча пов’язка, звільнення від фізичних навантажень тощо. В більшості випадків застосовується оперативне втручання при зверненні до андролога з приводу безпліддя та наявності варикоцеле або при болях у мошонці. Раціональніше його проводити ще в підлітковому віці, тоді в дорослому житті не виникає проблем з настанням вагітності у статевої партнерки.
Після операції покращуються показники спермограми, збільшується число рухливих сперматозоїдів та їх загальна кількість, покращується якість запліднюючого матеріалу, що знижує ризик імплантаційних втрат та викиднів. Також оперативне втручання нормалізує саму еякуляцію (хворим на варикоцеле властива рання еякуляція).
При ненастанні вагітності після оперативного втручання та відкритого статевого життя пацієнти мають скеровуватися урологами або андрологами до спеціалізованих клінік, що займаються проблемами репродуктології. Тісна співпраця уролога та репродуктолога є запорукою позитивного результату – настання вагітності та народження генетично рідної дитини.
Автор статті Палига Ігор Євгенович | 27.03.2019 | Урологія, андрологія
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики