Тактика ведення пацієнток зі зниженим оваріальним резервом

Тактика ведення пацієнток зі зниженим оваріальним резервом

Проблема зниження кількості антральних фолікулів є актуальною як для жінок пізнього репродуктивного віку, так і для молодих жінок після хірургічних втручань на яєчниках, внаслідок утворення ендометріоїдних кист та ін. Діагноз виставляється на основі маркерів гіпофункції яєчників – низького рівня АМГ, високого показника ФСГ та кількості антральних фолікулів на УЗД.

Підхід до лікування подібних непростих випадків безпліддя має бути індивідуальним. До 40-42 років жінкам зазвичай пропонується проведення «японських» протоколів – протоколів накопичення ембріонів. Під час стимуляції отримується невелика кількість яйцеклітин, які запліднюють та дорощуюють до стадії бластоцисти – ембріонів 5-го дня розвитку з подальшою кріоконсервацією. Зазвичай проводиться від 1 до 3 стимуляцій, інколи більше. Це індивідуально і залежить від ступеня виснаження оваріального резерву. Потім проводиться кріопротокол з переносом ембріонів у порожнину матки.

Цікавим різновидом, який на сьогоднішній день обмежено використовується, є так званий «шанхайський» протокол. Його суть полягає у подвійній стимуляції протягом одного менструального циклу, тобто під час як фолікулярної, так і лютеїнової фази. Китайські репродуктологи описали подібні стимуляції 38-ми жінок. Після першого забору ооцитів цим пацієнткам знову проводилася стимуляція летрозолом та менопаузальним гонадотропіном до моменту дозрівання домінантного фолікула. При подвійній стимуляції було отримано 167 ооцитів. 26 (68,4%) з 38 розвилися у життєздатні ембріони (від 1 до 6 в залежності від конкретної пацієнтки), які піддалися кріоконсервації. 23 кріопереноси було проведено 21 жінці, вагітність діагностували в 13 з них.

Представлена робота демонструє, що подвійна стимуляція в одному менструальному циклі дає можливість отримати більшу кількість ооцитів у пацієнток-бідних відповідачів.

Якщо протоколи накопичення не дають ефекту, тоді пропонується донація ооцитів.

Автор статті Босяк Юлія Василівна | 10.04.2019 | Репродуктологія
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики

Криштафович Сергій Леонідович

Криштафович Сергій Леонідович

Лікар акушер гінеколог вищої категорії

Левицька Ірина Мирославівна

Левицька Ірина Мирославівна

лікар дерматовенеролог, косметолог