Проблема зниження кількості антральних фолікулів є актуальною як для жінок пізнього репродуктивного віку, так і для молодих жінок після хірургічних втручань на яєчниках, внаслідок утворення ендометріоїдних кист та ін. Діагноз виставляється на основі маркерів гіпофункції яєчників – низького рівня АМГ, високого показника ФСГ та кількості антральних фолікулів на УЗД.
Підхід до лікування подібних непростих випадків безпліддя має бути індивідуальним. До 40-42 років жінкам зазвичай пропонується проведення «японських» протоколів – протоколів накопичення ембріонів. Під час стимуляції отримується невелика кількість яйцеклітин, які запліднюють та дорощуюють до стадії бластоцисти – ембріонів 5-го дня розвитку з подальшою кріоконсервацією. Зазвичай проводиться від 1 до 3 стимуляцій, інколи більше. Це індивідуально і залежить від ступеня виснаження оваріального резерву. Потім проводиться кріопротокол з переносом ембріонів у порожнину матки.
Цікавим різновидом, який на сьогоднішній день обмежено використовується, є так званий «шанхайський» протокол. Його суть полягає у подвійній стимуляції протягом одного менструального циклу, тобто під час як фолікулярної, так і лютеїнової фази. Китайські репродуктологи описали подібні стимуляції 38-ми жінок. Після першого забору ооцитів цим пацієнткам знову проводилася стимуляція летрозолом та менопаузальним гонадотропіном до моменту дозрівання домінантного фолікула. При подвійній стимуляції було отримано 167 ооцитів. 26 (68,4%) з 38 розвилися у життєздатні ембріони (від 1 до 6 в залежності від конкретної пацієнтки), які піддалися кріоконсервації. 23 кріопереноси було проведено 21 жінці, вагітність діагностували в 13 з них.
Представлена робота демонструє, що подвійна стимуляція в одному менструальному циклі дає можливість отримати більшу кількість ооцитів у пацієнток-бідних відповідачів.
Якщо протоколи накопичення не дають ефекту, тоді пропонується донація ооцитів.
