З діагнозом “ерозія шийки матки” за статистикою стикається кожна 4-та жінка різного віку. Навіть у совсім юних дівчат можуть виявити так звану ювенільну, або підліткову ерозію.
Після присудження в 2008 році німецькому вченому Харальду цур Хаузену Нобелівської премії за відкриття ролі папіломовірусу людини (ВПЛ) в патогенезі раку шийки матки дещо доповнилися обстеження та схеми лікування патологічних процесів шийки матки.
На консультаціях мене часто-густо запитують, яким чином впливає сама ерозія та її лікування на процес зачаття, виношування вагітності та пологи. Маю зазначити, що до проблеми непліддя, наприклад, наявність ерозії не має жодного відношення. Вона не може бути причиною ненастання вагітності, хоча перед початком протоколу запліднення ін вітро або іншого виду допоміжних репродуктивних технологій пацієнтці в обов`язковому порядку потрібно пройти кольпоскопію та здати мазок на цитологічне дослідження (ПАП-тест). При виявленні патології жінка має пройти лікування, тому що ерозія є вхідними воротами інфекції.
Сам термін «ерозія» походить від латинського слова “erosio”-роз`їдання, і в медичному розумінні означає поверхневе ушкодження шкіри та слизових оболонок. Під ерозією слід розуміти дефект епітелію, що покриває вагінальну частину шийки матки. Їх класифікують на:
- псевдоерозії
- істинні ерозії
Розрізняють декілька причин виникнення дефектів шийки матки:
- дисгормональні — внаслідок гормонального дисбалансу
- посттравматичні — після пологів або абортів
- запальні — за наявності інфекцій, що передаються статевим шляхом (при хламідіозі,трихомоніазі та ін.)
- ураження високоонкогенними штамами ВПЛ
Найбільш розповсюдженою патологіяєю шийки матки є «несправжні» ерозіі, або псевдоерозіі, що являють собою наростання плаского епітелію на циліндричний і при візуальному огляді нагадують ерозовану поверхню. Виділяють наступні види пседоерозій:
- вроджені
- набуті
- рецидивуючі
В патогенезі вроджених псевдоерозій велику роль відіграють гормональні фактори та стан місцевого імунітету. Найчастіше такі псевдоерозіі зустрічаються у жінок до 25 років і не потребують застосування фізіохірургічних методів та різноманітних місцевих препаратів з ранозагоючою дією. Вроджені ерозіі є тимчасовою патологією, безпечною у відношенні малігнізаціі. Таких пацієнток слід оглядати 1 раз в 6 місяців із застосуванням кольпоскопіі та цитологічного дослідження зіскобу з цервікального каналу.
Набуті псевдоерозіі – це доброякісна патологія шийки матки, що зустрічається найбільш часто (орієнтовно в 65-70% випадків). Це поліетіологічне захворювання, обумовлене різноманітними, вже перерахованими вище чинниками: запальними захворюваннями статевих органів, інфекціями, що передаються статевим шляхом, різноманітними оперативними втручаннями, особливо абортами, невпорядкованим статевим життям, імунологічними і гормональними порушеннями, травмами тощо. Зокрема, частота псевдоерозій шийки матки у жінок з порушенням менструального циклу в 5-6 раз перевищує середню частоту в популяціі. Діагностичний пошук має бути скерований на виключення (або виявлення) можливого злоякісного процесу. Застосовуються розширена кольпоскопія, цитологічне дослідження, аналіз на виявлення інфекцій, що передаються статевим шляхом, УЗД, гормональні дослідження. Псевдоерозіі, як правило, асимптомні. Скарги (виділення, печіння, свербіж) з’являються при наявності запального процесу, порушеннях менструального циклу, неплідді. У випадках малігнізаціі процесу можуть з’являтись сукровичні або контактні кров’янисті виділення (після статевих актів).
При “істинних” ерозіях дефект виникає внаслідок відторгнення багатошарового плоского епітелію в результаті гострого запального або онкологічного процесу, хімічної, променевої, травматичної дії тощо. Зустрічаються вони достатньо рідко (орієнтовно 5-10%), існують недовго і швидко загоюються, за виключенням дефектів, викликаних злоякісним процесом. Лікування «істинних» ерозій скеровано на ліквідацію патологічного процесу і ніколи не потребує локальної деструкціі (лазеро-, кріо-, діатермокоагуляціі тощо), так як останні безумовно поглиблюють патологічний процес.
Лікувальні дії визначається лікарем в кожному окремому випадку індивідуально і скеровані на ліквідацію можливого супутнього запального процесу піхви та шийки матки, порушень менструального циклу, видалення патологічно зміненої тканини шийки матки та стимуляцію регенераціі епітелію.
Дисплазія шийки матки є передраковим станом, що супроводжується гіперплазією (потовщенням), проліфервцією (розростанням), порушенням диференціації, дозрівання, старіння та відторгнення клітин епітелію шийки матки, розвивається на фоні ерозії. Цей діагноз не означає, що в 100% випадків буде рак, як собі думають деякі пацієнтки після озвучення діагнозу. Існує 3 ступеня дисплазій в залежності від змін клітин:
- CIN 1- легка дисплазія шийки матки
- CIN 2- помірна дисплазія шийки матки
- CIN 3- важка дисплазія шийки матки
Ступінь дисплазії визначається за глибиною проникнення патологічного процесу.
Лікування дисплазій залежить від багатьох чинників, що враховуються індивідуально. При виявленні CIN 1 часто не вимагається лікування і дефект гоїться самостійно. Для контролю проводиться кольпоскопія 1 раз в 3 місяці протягом півроку. Якщо самостійного загоєння не спостерігається, тоді потрібно лікувати. Однак, якщо при CIN 1 виявляється ВПЛ високоонкогенних штамів ( 16,18,31,33), то необхідно лікувати дисплазію навіть легкого ступеню. У випадках, коли пацієнтки ще не родили, але присутня дисплазія легкого або помірного ступеню, застосовуються щадящі методи лікування.
Якщо виявляються високоонкогенні штами ВПЛ, але стан шийки матки задовільний після обстеження, то терапія імуностимулюючими або противірусними препаратами не проводиться.В 80% випадків без жодного лікування спостерігається елімінація (самознищення) вірусу протягом 9-15 місяців.
Методики лікування залежать від причин виникнення дисплазії або ерозії. При дисгормональній ерозії необхідною є кореція гормонального фону жінки. Більш радикального лікування не проводиться. Навпаки, при радикальному лікуванні дисгормональної ерозії, поки не відновлений гормональний баланс, ерозія може з`являтися знову. При посттравматичних ерозіях застосовуються деструктивні методи лікування. Свічки, мазі та тампони використовуються як допоміжні процедури, але не в якості самостійних засобів лікування вони не є ефективними, це доказаний факт!
Деструктивні методики лікування:
- хімічна коагуляція — найбільш доступний, але найменш ефективний метод із застосуванням розчину кислот ( солковагін). Після обробки даним розчином спостерігається відторгнення відмерлих клітин, а під ними утоврюється шар здорового епітелію. Процедура безболісна і не дає ускладнень, але ефективність є низькою і часто потрібно проводити додаткові обробки.
- кріодеструкція — припікання рідким азотом. Достатньо ефективний та безболісний метод, що практично не дає ускладнень.
діатермокоагуляція — вплив на тканини електродом, механізм базується на термічному опіку, тому проводиться під анестезією. - радіохвильова хірургія — використовується енергія радіохвиль високої частоти, що викликає миттєвий некроз тканин.
- конізація — застосовується при ураженні цервікального каналу, це конусовидне вирізання зони трансформації. Загоєння проходить приблизно місяць, планувати вагітність після даної процедури можна не скоріше, ніж через 6 місяців.
Умовами проведення деструктиних методик лікування шийки матки є попереднє усунення запального процесу, проводяться дані методики на 7-10 день менструального циклу.
Для профілактики захворювань шийки матки необхідне своєчасне лікування запальних процесів статевих органів, корекція порушень менструального циклу, раціональне ведення пологів, попередження абортів, пропаганда культури сексуальних відносин, використання сучасних методів контрацепціі, регулярні профілактичні огляди та консультації в гінеколога. Додатковим методом профілактики ВПЛ є вакцинація церваріксом. Найбільш доцільно її введення дівчаткам ще до початку статевого життя.
