Проблема підвищеного оволосіння у жінок:до кого звертатися – до косметолога чи лікаря іншого фаху

Проблема підвищеного оволосіння у жінок:до кого звертатися – до косметолога чи лікаря іншого фаху

Кожна людина від народження має волосяний покров, немовля народжується з волоссячком та бровками, а решта тільця вкрите ніжним пушком. У дорослих оволосіння розподіляється за чоловічим та жіночим типом, котрий обумовлюють статеві гормони.

У дорослої здорової жінки стрижневе волосся є представленим на волосистій частині голови та бровах, а дія чоловічих статевих гормонів (андрогенів), що в нормі виробляються у певній кількості в жіночому організмі, спрямована на появу такого волосся з періоду статевого дозрівання на лобку та під пахвами. Волосся на гомілках та передпліччях не пов’язане з дією андрогенів. Ріст стрижневого волосся на інших ділянках тіла, в основному за чоловічим типом (над верхньою губою та на підборідді, біля сосків і т.п.) оцінюється фахівцями як гірсутизм.

Гірсутизм слід відрізняти від гіпертрихозу, який характеризується підвищеним ростом тоненьких пушковидних волосинок. Їхній ріст не пов’язаний з діює андрогенів, а обумовлюється або особливостями конституції та спадковістю, або є наслідком обмінно-ендокринних порушень ( недостатністю функції щитовидної залози, наприклад) та прийому деяких лікарських засобів (міноксидилу та ін.). Потрібно зазначити , що незначний ріст волосин над верхньою губою, біля середньої лінії живота від лобка до пупка, доволі часто відмічається і у здорових з боку ендокринології жінок.

Наявний гірсутизм, що зустрічається у 25-30% жіночої популяції (за виключенням азіатських жінок) є причиною звернення до гінеколога або ендокринолога, тому що вважається симптомом такої патології, як гіперандрогенія.

Гіперандрогенія – підвищення рівня андрогенів (тестостерону) у жіночому організмі. Зазвичай це результат значних порушень у складній системі ендокринної регуляції, що включає в себе гіпоталамус, гіпофіз, яєчники та наднирники.

Найчастіше все починається з того, що жінка звертається до косметолога або дерматолога з проблемою шкірних висипань. Гіперандрогенія часто-густо є причиною не тільки надмірного оволосіння, але й підвищеної жирності шкіри, появи акне (вугрів), себореї і т.п. Спеціалісти в даному випадку говорять про гіперандрогенну дерматопатію. Зрозуміло, що одними чистками обличчя в косметолога проблема не вирішується. Якщо ж додатково спостерігаються порушення менструального циклу,зайва вага при нормальному раціоні харчування, ановуляції та не настає вагітність більше 6 місяців при відкритому статевому житті (без застосування контрацепції), тоді слід як скоріше звертатися до гінеколога або ендокринолога. Крім того, гіперандрогенія підвищує ризик раку молочної залози, слизової матки (ендометрію), цукрового діабету, гіпертонії та навіть інфаркту міокарда. Жінкам, як в принципі і чоловікам, з великою обережністю можна приймати препарати тестостерону для лікування або спортивних досягнень (в силових видах спорту, наприклад).Чому так стається, розглянемо нижче.

Для кращого розуміння обмінних процесів опишемо загальну інформацію про андрогени. Андрогени є похідними циклопентанопергідрофенантрену, тобто належать до стероїдів. Основні андрогени – це тестостерон та андростендіон. До стероїдних гормонів, крім андрогенів належать естрогени (жіночі статеві гормони) та кортикостероїди (гормони наднирників). Продукують стероїди в організмі яєчники, яєчка та наднирники, ці залози мають одне ембріональне походження. І естрогени, і андрогени синтезуються з одного попередника – холестерина. Починається синтез стероїдів ще в ході ембріонального розвитку в лоні матері та контролюється строго визначеним набором ферментів. Приблизно з 10-ого тижня вагітності у плодів чоловічої статі починається секреція тестостерону, хоча геніталії у представників обох статей на цьому терміні виглядають абсолютно однаково. З 14-того тижня вагітності вже можна характеризувати геніталії як чоловічі та жіночі, хоча на УЗД стать реально визначити не скоріше 16 тижня.

Синтез андрогенів проходить в стромальній тканині яєчника з прогестерону. З самих андрогенів синтезуються естрогени, які посилюють ріст фолікула та призводять до утворення домінантного фолікула. Роль андрогенів зі стромального компоненту яєчника особливо добре проявляється в період менопаузи, зокрема коли жінки в періоді згасання менструальної функції починають зауважувати появу стрижневого волосся на підборідді, наприклад.

Основними андрогенами наднирників є дегідроепіандростерон та дегідроепіандростерон-сульфат. Наднирникові андрогени починають утворюватися ще в наднирниках плода під час вагітності.

Гормони здійснюють вплив в тих місцях, де до них є рецептори. Рецептори до андрогенів присутні в структурах ЦНС, чоловічого репродуктивного тракту, кістках, м’язах, сальних залозах шкіри, волосяних цибулинах та молочній залозі.

Тестосторон разом з естрогенами на рівні ЦНС впливає на статевий потяг (лібідо). На молочну залозу андрогени здійснюють ефект, протилежний естрогенам, через що тканина залози розвивається недостатньо. Ось у чому основна причина того, що груди в молодих дівчат не ростуть. Вплив андрогенів призводить також до збільшення м’язевої маси (про що добре знають культуристи), росту трубчастих кісток в довжину, збільшенню щільності кісткової тканини.

Відносно джерела утворення підвищеного рівня андрогенів розрізняють наднирникову та яєчникову форми гіперандрогеній. Діагностувати форму гіперандрогенії може лише спеціаліст на основі лабораторних досліджень (аналізу крові на гормони).

Наднирникова гіперандрогенія обумовлена підвищеним синтезом андрогенів корковим шаром наднирників при вродженій гіперплазії останнього та спостерігається при наступних патологіях:

  • передчасному статевому дозріванні
  • вродженій дисфункції кори наднирників
  • гормонпродукуючих пухлинах кори наднирників
  • вродженому адреногенітальному синдромі
  • Яєчникова гіперандрогенія найчастіше зустрічається при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ).

Гірсутизм дуже часто спостерігається при СПКЯ – синдромі , який зустрічається у 10-15% фертильних жінок. Гінекологи добре знайомі з даною патологією, яку спостерігали у жінок при порушенні менструального циклу та безплідді. В 1935 році була описана тріада- ожиріння, полікістоз яєчників та ановуляції, відома як синдром Штейна-Левенталя. У пацієнток з безпліддям він зустрічається в 18-20%, а при гірсутизмі в 60% випадків.

Порушення жирового обміну (ожиріння) має також велике значення у виникненні СПКЯ, тому що в жировій тканині проходить трансформація андрогенів в естрогени, тобто вісцеральний жир є депо естрогенів, а надлишок вироблених на периферії естрогенів призводить до дисфункції яєчників. Додатковими чинниками в розвитку полікістозу є підвищення вироблення інсуліну та інсулінрезистентність. Це означає, що при пробі навантаження з глюкозою спостерігається значне збільшення кількості андрогенів. Також певну роль відіграють дефекти специфічних ферментних систем, що забезпечують нормальний синтез стероїдних гормонів.

Корекція обмінних порушень полягає в першу чергу в діагностиці існуючої патології. Далі фахівець має призначити раціональну гормонотерапію на основі результатів обстежень. Ті самі оральні контрацептиви (КОК) жінка не може приймати самостійно в якості “таблеток краси”, бо вони допомогли колежанці або фармацевт не має права відпустити в аптеці, спираючись тільки на скарги та побажання пацієнтки.

При наявності зайвої ваги при обмінних порушеннях недостатньо тільки занять фітнесом, тобто помірних фізичних навантажень, які окремо зазвичай не є ефективними. Справді, при СПКЯ нормалізація маси тіла є одним з ключових відправних точок у лікуванні, що призводить до нормалізації метаболізму, і, як наслідок, до нормалізації менструального циклу та інколи до усунення проблеми безпліддя. Але підхід має бути комплексним – фізичні навантаження плюс збалансована дієта з максимальною калорійністю до 2000 ккал на добу плюс призначення інсулінзнижуючих препаратів (метформіну, наприклад).

При надмірному оволосінні та висипаннях на шкіри зазвичай буває замало тільки косметичних процедур (депіляцій та ін.). Досвідчений косметолог має скерувати клієнтку на консультацію до іншого спеціаліста, гінеколога, наприклад. Це стосується не тільки юних дівчат та жінок репродуктивного віку. Жінки в період пери- та менопаузи також зацікавлені жити без зайвого волосся, зморшок, не тільки виглядати, але й почуватися молодо. Сучасна замісна гормонотерапія (ЗГТ), розпочата вчасно і правильно підібрана, вирішує багато існуючих проблем (щодо набору ваги, приливів та ін.) та захищає від віддалених ускладнень клімаксу (серцево-судинної патології, остеопорозу і т.п.).

При лікуванні пацієнток з вродженою гіперплазією кори наднирників основна роль належить тій самій замісній гормонотерапії. Лікування є найбільш ефективним, якщо було розпочато у віці до 7 років. Дана патологія легко діагностується в 90-95% випадків при огляді геніталій дівчинки відразу після народження ( збільшений клітор, недостатній розвиток статевих губ та ін. сигналізує про проблему). Однак у 43% дівчаток діагноз виставляється зі значним запізненням, коли у віці 4-5 років батьки стикаються з передчасним статевим дозріванням. В таких випадках призначаються препарати глюкокортикоїдів, тому педіатри також мають бути уважними.

Взагалі при призначенні лікування лікарі мають пам’ятати про групи лікарських засобів, здатних провокувати гірсутизм:

  • кортикостероїди
  • анаболічні стероїди
  • прогестини
  • андрогени
  • стрептоміцин
  • інтерферон
  • карбамазепін
Автор статті Штейн Т. | 04.04.2019 | Гінекологія
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики