Кожен орган людського тіла є унікальним та досконалим. Сьогодні мова піде про орган, з яким гінекологи мають справу щодня – про жіночу піхву, про його будову та мікроклімат.
Стінки піхви складаються з трьох шарів: внутрішнього слизового, вкритого багатошаровим епітелієм, середнього м’язевого та зовнішнього серозного.
В звичайних умовах передня стінка піхви, обернена до лобка, щільно прилягає до задньої, оберненої в сторону прямої кишки. Стінки піхви вкриті глибокими складками, котрі, розпрямляючись, забезпечують розтягнення органу та значне збільшення його об’ємів.
Нижня частина піхви, або його вхід, є значно вужчим від іншої частини. Вище воно проходить через сечостатеву діафрагму (тазове дно), утворене тазовою мускулатурою та фасціями. Спереду від піхви знаходиться шар клітковини, уретра та сечовий міхур, позаду – маточно-прямокишковий простір (карман) та пряма кишка.
Цікаво, що стінки піхви постійно підтримуються у вологому стані, хоча сама слизова піхви не має жодних залоз. Вхід піхви змащений слизом, що виділяється великими залозами присінок піхви. Секреція цих залоз підвищується при статевому збудженні, що забезпечує вільне проникнення статевого члена.
Велика кількість вмісту піхви утворюється завдяки ефекту пропотівання (транссудації) рідини з дрібних кровоносних судин органу. Крім того, додається секрет слизових залоз каналу шийки матки, які посилюють свою діяльність в період овуляції, а також вміст з порожнини матки та маткових труб.
Виділення з піхви в нормі містять епітеліальні клітини, що злущуються з поверхні слизової, лейкоцити та бактеріальну флору, котра представлена в основному молочнокислими паличками Дедерлейна. Ці палички виділяють молочну кислоту та перекис водню, завдяки чому стримується ріст патогенної мікрофлори.
В нормі виділення з піхви залишають на нижній білизні сліди. Вони мають кремоподібну консистенцію, білий колір з сіруватим або жовтуватим відтінком та запахом кефіру або сметани. В період овуляції кількість виділень збільшується за рахунок слизу із шийки.
В виділеннях здорової жінки можуть виявлятися гарднерели, уреаплазма, мікоплазма, поодинокі нитки грибка, але кількість цих мікроорганізмів є малою (до 104), тому що їх розмноження стримується лактобацилами.
Піхва – орган, здатний до самоочищення. Її слизова вкрита дрібними ворсинками, рух яких сприяє видаленню виділень. Що може порушити цей налагоджений природний процес?
- прийом антибіотиків, що вбивають лактобактерії та провокують дисбактеріоз та розмноження патогенної мікрофлори
- строгі дієти та дефіцит маси тіла, що призводить до зменшення запасів глікогену в клітинах слизової піхви, таким чином позбавляючи живлення лактобактерій, котрі живуть за рахунок розщеплення вуглеводів
- спринцювання та глибокі підмивання, в процесі яких вимивається корисна флора піхви та порушується його біоценоз
- неправильне користування тампонами, які при тривалому знаходженні у піхві, порушують природні процеси самоочищення та стають поживним середовищем для розмноження патогенних мікроорганізмів
- сперміциди, котрі подразнюють слизову піхви та можуть стати причиною алергічної реакції
- Піхву огортає тонка сітка нервових волокон та міститься велика кількість нервових закінчень, що зливаються в чотири потужні тазові нерви. Ці нерви забезпечують високу чутливість органу та дозволяють жінці отримувати надзвичайно приємні відчуття під час сексу.
Подразнення нервових закінчень піхви призводить до формування імпульсу, який передається по нервах до спинного мозку, а далі у головний мозок, де народжується оргазм.
Чутливість різних відділів піхви є неоднаковою. Вчені дослідили декілька особливо чутливих зон до стимуляції. В першу чергу, це вже добре відома точка G, чи скоріше пляма, що знаходиться на 3-4 см вище входу до піхви по її передній стінці. Подразнення точки G швидко збуджує жінку та призводить до швидкого оргазму.
Точка А також знаходиться по передній стінці піхви, але дещо глибше, майже біля самої шийки матки. Стимуляція цієї точки призводить до збудження та зволоження піхви.
Точка U – ерогенна зона, розташована вище уретри, за своєю тканинною будовою вона аналогічна передміхуровій залозі чоловіка, при збудженні виділяє рідину, що за складом нагадує секрет простати.
Клітор – маленька “горошина”, що ховається в складці в верхній точці сходження малих статевих губ. Незважаючи на маленькі розміри, він має 8000 нервових закінчень, що набагато більше, ніж в будь-якому іншому органі людини. Єдиною функцією клітора є забезпечення сексуального задоволення жінки. Він є аналогом статевого члену чоловіка, має головку та печеристі тіла, що збільшуються в розмірах, наливаючись кров’ю під час статевого збудження.
Ніжки клітора, його печеристі тіла йдуть від головки до низу та охоплюють вхід до піхви з двох сторін. Якщо порівняти цю відстань з розмірами статевого члену чоловіка, то виявляється, що пеніс та клітор є ідентичними.
Розміри піхви жінки змінюються з часом. В дитячому віці воно вузьке, практично без складчастості та природного захисту. В час статевого дозрівання воно збільшується в розмірах, на його стінках з’являються складки. Зміни гормонального фону сприяють розвитку молочнокислої флори та створенню піхвового біоценозу.
Під час пологів піхва піддається сильному розтягненню, на його стінках виникають розриви, зв’язки, що утримують орган, слабшають, м’язи втрачають тонус. Все це негативно впливає на сексуальні відносини партнерів, а інколи важкі пологи призводять до опущення та випадіння внутрішніх статевих органів жінки. Тому всім жінкам раджу вправи Кегеля для зміцнення м’язів тазового дна.
