Про побічні ефекти відомих лікарських засобів

Про побічні ефекти відомих лікарських засобів

Найбільш відомими небажаними реакціями при прийомі будь-яких препаратів є алергічний прояв у вигляді кропив’янки та нудота, тому при пероральному вживанні рекомендується брати таблетку або капсулу після їжі.

Вживання лікарських засобів, крім безпосереднього лікувального ефекту, може призводити до несподіваних та небажаних наслідків. Все це вказано в анотаціях та розподіляються на ті, що часто зустрічаються та такі, про які більшість лікарів знають виключно з літератури.

Дуже рідко, однак пацієнт в один чудовий день може побачити в дзеркалі чорний, ніби волохатий язик. Це трохи нагадує кадр з фільму жахів, однак має логічне пояснення. Темний, подібний до оволосіння язик виникає через розмноження патогенної бактеріальної або грибкової флори у роті.

Найчастіше язик стає чорним після прийому антибіотиків – еритроміцину, доксицикліну або тетрацикліну. Крім того, подібним змінам язика сприяє погана гігієна порожнини рота, дихання відкритим ротом, прийом ліків, що викликають сухість у роті, інтенсивне вживання тютюну. Хоча ці зовнішні прояви виглядають неприємно, хоча зазвичай лікування не вимагається. Цей наліт легко та швидко зникають при дотримуванні правил догляду за ротовою порожниною, важливо просто чистити язик та зуби двічі на день.

Тривала болісна ерекція, не пов’язана зі статевим збудженням, пріапізм, один із зовсім несмішних, а грізних побічних ефектів. На щастя, це ускладнення зустрічається вкрай рідко, але якщо ерекція зберігається більше 4 годин, потрібно терміново звернутися за медичною допомогою, тому що ситуація загрожує некрозом пенісу. Препарати, до побічних ефектів яких належить пріапізм:

  • препарати для лікування еректильної дисфункції: силденафіл, тадалафіл та варденафіл
  • деякі антидепресанти: флуоксетин, бупропіон
  • антипсихотичні засоби: рисперідон, оланзапін

Крім того, чи знаєте Ви, що приойм “Віагри” викликає порушення сприйняття кольору у 3% чоловіків?! Також до цього може призвести вживання тадалафілу та варденафілу.

Один з рідкісних, але важких ускладнень на введення лікарських препаратів – остеонекроз щелепи. Найчастіше він виникає після травм або видалення зубів. Це фактично омертвіння кістки, яка найчастіше руйнується через недостатній кровообіг. Остеонекроз можуть провокувати біфосфонати – препарати антирезорбтивної терапії, котрі, як ні парадоксально, використовуються для попередження втрати кісткової маси при остеопорозі та метастатичних ураженнях кісток.

Деякі препарати змінюють колір сечі, це не становить жодної небезпеки та припиняється відразу після виведення ліків з організму. При тривалому застосуванні амітриптіліну, індометацину та пропофолу сеча може ставати синього або зеленого кольору. Протитуберкульозний антибіотик рифампіцин та препарати сени надають сечі червоно-оранжевого забарвлення, метронідазол забарвлює сечу в темний колір.

Значно гіршою є ситуація, при якій сеча набуває рожевуватого або червонуватого кольору через домішки крові. Це може бути спровокованим інфекціями сечових шляхів, аутоімунними захворюваннями нирок, збільшенням простати, пухлинами чи сечокам’яною хворобою.

Гінекомастія – збільшення грудних залоз у чоловіків. Зазвичай ріст залозистої тканини викликається підвищенням рівнів естрогенів та зниженням рівня тестостерону в крові, подібна гінекомастія рахується справжньою. Візуальне збільшення грудних залоз за рахунок жирової тканини називається несправжньою гінекомастією.

До розвитку справжньої гінекомастії призводить прийом препаратів для лікування доброякісної гіпертрофії або раку передміхурової залози. Естрогени, діоксин, фенотіазіни, пропронолол можуть також провокувати розвиток залозистої тканини в грудях у чоловіків. Цей стан зникає при відміні терапії близько в 80% випадків. Гінекомастія не є важким ускладненням з медичної точки зору, хоча викликає ніяковіння у чоловіків.

Галакторея – виділення з грудних залоз спричинене збільшенням продукування пролактину та може спостерігатися не тільки після вагітності ( доношеної або після аборту), але й після використання певних речовин ( наркотиків, наприклад). Також подібні виділення можуть спостерігатися при гіпотиреозі та наявності пролактинсекретуючої пухлини.

Фотосенсибілізація є ще одним побічним ефектом застосування певних лікарських засобів (ЛЗ). Являє собою підвищену чутливість до сонячних променів та проявляється засмагою, що лягає нерівними брудними плямами, а також утворенням висипань та пухирців після незначного декількахвилинного перебування на сонці. Фотосенсибілізацію викликають гліпізид, аміодарон, дилтіазем, тетрациклін, доксициклін, ципрофлоксацин, нестероїдні протизапальні засоби, карбамазепін, препарати на основі звіробою. Перед поїздкою на море раціонально передивитися анотації до тих ліків, які Ви приймаєте.

Збільшення маси тіла є ще одним добре відомим побічним ефектом, якого особливо бояться жінки. Деякі ліки можуть сприяти набору зайвих кілограмів, це препарати для лікування депресії, діабету, гіпертонії, протисудомні лікарські засоби та деякі види гормонів (глюкокотрикоїди, препарати прогестерону, засоби екстреної контрацепції та ін.). Щодо сучасних комбінованих оральних контрацептивів (КОК) та замісної гормональної терапії (ЗГТ), то боятися набору ваги не варта, так як препарати є низькодозованими і при раціональному підборі забезпечують навпаки, стабілізацію ваги або навіть її зменшення. Треба пам’ятати, що швидкість набору зайвих кілограмів залежить не тільки від виду та дози препарату, а й способу життя пацієнта. Зменшення об’єму м’язевої маси, дефіцит фізичної активності, нераціональна харчова поведінка відіграють також важливу роль, тому розв’язання проблеми існує в двох варіантах – скорочення кількості калорій, що вживаються або підвищення витрат енергії. Однак, якщо незважаючи на дотримання дієти та заняття в спортзалі, вага все одно збільшується, тоді варта просити лікаря про зміни в схемі лікування.

Якщо ми вже говорили про КОК, то на їх контрацептивний ефект також можуть впливати деякі групи ліків ( нестероїдні протизапальні засоби, антибіотики). Вживання більшості антибіотиків суттєво не впливає на контрацептивний ефект, однак це не стосується рифампіцину, наприклад. Жінкам, котрі лікуються від туберкульозу, потрібно наголошувати на цьому.

При прийомі багатьох ЛЗ може з’являтися неприємний присмак у роті, а деякі препарати здатні повністю змінювати сприйняття смаку.

Метронідазол, що використовується в для лікування інфекцій статевих шляхів та кишківника, викликають металевий присмак у роті, найчастіше подібне відчуття виникає у людей старшої вікової групи, котрі приймають відразу декілька препаратів. Також метронідазол викликає відразу (сенсибілізацію) до спиртного і є несумісним з вживанням алкоголю, тому що провокує дисульфірамоподібну дію то типу тетураму. Цікавий і той факт, що метронідазол додатково володіє радіосенсибілізуючим ефектом – збільшує чутливість резистентних пухлин до опромінення через створення гіпоксії в клітинах пухлини. Металевий присмак у роті викликають також ЛЗ для лікування артеріальної гіпертензії (каптоприл, наприклад), антибіотик кларитроміцин та полівітаміни, особливо якщо вони містять кальцій або залізо.

Поява інтенсивного дзвону у вухах в абсолютній тиші може бути пов’язаною з побічним ефектом від вживання високих доз аспірину, діуретинів та деяких антибіотиків- еритроміцину, ванкоміцину, неоміцину, поліміксину В. Після припинення терапії дзвеніти у вухах зазвичай припиняється.

Повна втрата нюху є достатньо рідкісним ускладненням медикаментозної терапії, однак зниження чутливості рецепторів, що сприймають запахи, може спостерігатися. До порушень сприйняття запаху можуть призводити амфетаміни,естрогени, судинозвужуючі краплі при тривалому прийомі, фенотіазіни, тривалий прийом препарату цинку та навіть еналаприл.

Пам’ятайте, що при появі незвичної симптоматики на фоні прийому терапії Вам слід негайно попередити свого лікаря!

Автор статті Штейн Т. | 08.04.2019 | Фармація
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики