Поняття непліддя

Поняття непліддя

Протягом останніх 50 років визначився значний прогрес в розумінні і лікуванні чоловічого непліддя. Запровадження інтрацитоплазматичного введення сперматозоїдів (intracytoplasmic sperm injection (ICSI)) в 1992 році, техніки in-vitro запліднення з виконанням введення одного сперматозоїда в яйцеклітину, дозволило «обійти» деякі з найвагоміших етіологічних факторів чоловічої субфертильності, проте одночасно викликало появу питань безпеки і збільшило вартість запліднення. Поглиблення розуміння генетики непліддя, впливу зовнішніх факторів на статеві клітини, і визначення основ ендокринної регуляції утворення статевих клітин чоловіка дають разом можливість більш прицільно і точно діагностувати причини і відповідно терапевтично впливати на них. Протилежним від більшості хвороб, непліддя представляє комплекс зв’язків і відносин пари і стосується декількох органів і систем. Спроби відокремити непліддя тільки як ізольований фактор чоловіка є неправильними, оскільки непліддя також залежить від індивідуальних особливостей репродуктивної системи жінки.

Раніші дослідження визначають в 20% причину неплідності як ізольований чоловічий фактор, тоді як в 30-40% визначаються як поєднання чоловівчого і жіночого факторів. Проте дослідження останніх років показують зміщення цього співвідношення в сторону чоловічого фактору до більше 50%, незважаючи на сучасний прогрес в діагностиці і лікування непліддя.

Визначення спадкових патологій порушень репродуктивної системи є надважливим для встановлення непліддя.

За сучасними дослідженнями вагітність наступає у нормальних пар в 60-75% на протязі 6 місяців спільного життя без засобів контрацепції, і в 90% на протязі 1 року.

На основі цих класичних визначень непліддям вважається відсутність зачаття протягом 12 місяців при звичайному регулярному статевому житті без засобів контрацепції(Американська асоціація репродуктологів). Проте оскільки в незначної кількості пар вагітність наступає в період між 1 і 2 роками, світова організація здоров’я рекомендує термін в 24 місяці незахищених статевих стосунків для визначення непліддя. Дослідження в популяції останніх років показують рівень непліддя біля 15-20%. Хоча рекомендований термін для початку обстеження пари з приводу непліддя є 12 місяців спільного життя, дозволяється проведення базових методів обстеження в момент звернення.

За діючими рекомендаціями Комітету американських урологів і Асоціації репродуктивної медицини Америки можливість обстеження з приводу чоловічого непліддя до 1 року допускається якщо:

  • наявні фактори ризику в анамнезі чоловіка (двобічний крипторхізм);
  • наявні фактори ризику в жінки, включає вік жінки більше 35;
  • наявні підозри стосовно фертильної здатності чоловіка.
  • Раннє, проте обмежене обстеження дозволяє раніше діагностувати і приступити до лікування непліддя, рівно як і при його виключенні знімає емоційне напруження для пари.
  • Стрес і переживання, як і їх відсутність відносно непліддя можуть мати терапевтичний ефект.

Обстеження з приводу непліддя вимагає системного підходу і включає збір анамнезу, обстеження систем організму, прицільне обстеження репродуктивної системи і основні лабораторні обстеження, які необхідні для встановлення діагнозу і розпочаття лікування. Паралельно з чоловіком необхідно обстежувати жінку для визначення мультифакторної етіології. Використання допоміжних технологій використовується для лікування чоловічого фактору. Коли є можливим, лікування необхідно в першу чергу з впливу на специфічну проблему, а не на використання репродуктивних технологій.

Більш важливим є те, що використання допоміжних технологій без визначення чоловічого фактору непліддя, може призвести до гіподіагностики (невиявлення) загрозливих станів навіть для життя, які можна виявити з допомогою глибокого обстеження. Проте допоміжні репродуктивні технології залишаються надважливим методом лікування чоловічого фактору непліддя, особливо в випадках, коли визначити причину непліддя не вдається, чи при наявності патології, вплинути на яку неможливо. На додачу до репродуктивних технологій, використання донорської сперми (інсемінація) і всиновлення дитини залишаються варіантами для розгляду в випадках некорегованого непліддя.

Автор статті Білоруський Роман Олегович | 01.04.2019 | Урологія, андрологія
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики