Плюси та мінуси еволюції людини

Плюси та мінуси еволюції людини

За останні 100 років людина значно змінилася, як зовні, так і ментально. Спосіб життя, екологія та багато інших чинників призвели до того, що середній зріст збільшився на 11 сантиметрів, набралася більша вага, а середня тривалість життя збільшилася з 30 до 70 років. Чи ми удосконалюємося з плином часу?

Однозначно людина стала вищою, це пов’язано з підвищеним рівнем споживання білкової їжі. Недарма найменшими є азіати, тому що основу раціону складають продукти рослинного походження. В роки Першої світової війни японці були дуже і дуже низькорослими. Тому імператор наказав регулярно вживати рибу як джерело повноцінного білка. Відтоді японці виросли на 5-7 см.

500 років тому доросла людина доростала лише до 150 см, середній зріст нашого сучасника складає 170-175 см. При меншому зрості людина страждає від ожиріння, діабету, тому що організм не встигає переробити повноцінні сучасні порції їжі. При вищому зрості страждає серцево-судинна система, бо перекачує кров з більшим навантаженням.

Науково-технічний прогрес позбавив людину важкої фізичної праці, а сидячий спосіб життя призвів до ожиріння. Також свою роль зіграє переїдання, сучасна людина вживає більше, ніж потрібно для забезпечення життєдіяльності, при цьому змінився характер їжі – зараз переважають тваринні білки та вуглеводи. Виробники продукти додають цукор в більшість продуктів для покращення смакових якостей. Змінюється метаболізм, який починає працювати на накопичення. Фахівці говорять про епідемію ожиріння, зайву вагу має третина населення планети. За прогнозами ВООЗ до 2025 року надмірну вагу матиме 50% людей. Ожиріння в свою чергу провокує проблеми інших систем організму (серцево-судинної, ендокринної та ін.). Ми в своїй діяльності стикаємося з проблемою безпліддя, в деяких випадках спровокованою саме ожирінням. Жирова тканина є депо естрогенів і якщо надмірна вага спостерігається у чоловіка, то можуть значно погіршуватися показники спермограми. Якщо від ожиріння та безпліддя потерпає жінка, то в багатьох випадках застосування дієти, помірних фізичних навантажень та лікарських засобів дозволяють досягнути вагітності без застосування допоміжних репродуктивних технологій. Також слід уникати “хімічних” продуктів, сої та пива у великій кількості для чоловіків (тому що хміль, як і соя містять фітоестрогени, небажані для сильної половини людства).

За даними ВООЗ середня тривалість життя нині складає 70 років, а до 2030 року цей показник зросте до 85 років. Яку ситуацію ми маємо, виходячи з цього? Сучасні люди хоча і живуть довше, хворіють частіше та важче. Це обумовлюється поганими звичками, спадковими захворюваннями, екологією, стресами і т.п. Людський організм розрахований на 100-120 років життя, однак накопичення різноманітних патологій відбувається раніше за відведений природою термін. Значно помолоділи смертельні випадки внаслідок інфарктів та інсультів, онкозахворювань. Крім того, до відкриття антибіотиків та інших препаратів та технологій люди помирали від інфекційних захворювань (особливо малюки – у родині народжувалося 8-10 дітей, а до дорослого віку доживали двоє-троє). За даними вчених Шеффілдського університету (Англія) проаналізували дані 6 тисяч осіб, котрі були народжені в 1760-1850 роках. Зокрема, 50 % їх померли, не доживши до 15-річного віку, а ще 20% не мали нащадків. Природа таким чином подбала про те, щоб слабкі гени не передавалися наступним поколінням, тобто виживали найсильніші. Що ми маємо зараз – наразі кожна четверта – п’ята подружня пара не може мати дітей, ще через 50 років половині родин будуть потрібні допоміжні репродуктивні технології.

В Україні тільки половина пацієнтів звертається на консультацію до репродуктолога і тільки 25% розпочинають лікування. Це обумовлено ціною питання, далеко не кожна пара може дозволити собі курс лікування за 20-30 тис. грн. А поки люди збирають кошти, репродуктивний вік минає. Крім того, якщо українські жінки будуть брати приклад з європейських стандартів, коли жінка планує материнство після 30 років, ставлячи в пріоритет кар’єру, то такі проблеми, як і мутації, будуть лише накопичуватися. Звичайно наука йде вперед, застосовується зокрема предімплантаційна діагностика (ПГД) для відбору ембріонів без генетичних патологій, але вона також багатьом не по кишені і проводиться зазвичай для уникнення захворювань, зв’язаних зі статтю (гемофілія, дальтонізм та ін.). В рутинних випадках при потребі ми використовуємо ПІКСІ – відбір найбільш зрілих сперматозоїдів для запліднення методом ІКСІ. Це дозволяє в багатьох випадках уникнути невдалих спроб ЗІВ та викиднів в майбутньому. Частина вагітностей після ЗІВ все одно переривається в першому триместрі і тут виникає питання – потрібно всіма силами зберігати подібну вагітність чи краще нехай пройде природній відбір?! У Німеччині, наприклад, до 12 тижнів гінекологи не дуже втручаються в природній процес та не призначають у великій кількості прогестеронову підтримку.

Експерти прогнозують, що з кожним поколінням генетично ми стаємо слабшими і мутацій буде більше. Людство через 100 років може нагадувати кадри з фільму жахів… Можливо форма обличчя зміниться – щелепи стануть меншими, адже сучасна людина менше жує грубу їжу, проте лобна ділянка збільшиться. Краса потроху зникає, такі ознаки, як блакитні очі, світле або руде волосся, прямі ноги і т.п. витісняються домінантними генами шатенів з кривими ногами.

Автор статті Палига Ігор Євгенович | 01.04.2019 | Репродуктологія
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Засновник клініки. Доктор медичних наук. Заслужений лікар України

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення ДРТ Кандидат медичних наук. Репродуктолог, акушер-гінеколог, УЗД фахівець

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Медичний директор. Лікар репродуктолог, акушер-гінеколог, УЗД - фахівець.

Лукаш Віталій Григорович

Лукаш Віталій Григорович

лікар-анестезіолог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог УЗД - фахівець.

Козира Олександра Сергіївна

Козира Олександра Сергіївна

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Завідувач жіночої консультації. Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, УЗД -фахівець.

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. УЗД - фахівець.

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. УЗД – фахівець.

Беляк Андріана Олександрівна

Беляк Андріана Олександрівна

Лікар акушер - гінеколог

Криштафович Сергій Леонідович

Криштафович Сергій Леонідович

Лікар акушер- гінеколог вищої категорії. УЗД - фахівець.

Фірчук Марта Володимирівна

Фірчук Марта Володимирівна

Лікар ендокринолог, вища категорія

Лукаш Наталія Ігорівна

Лукаш Наталія Ігорівна

Лікар кардіолог, терапевт

Мальчевська Валерія Валеріївна

Мальчевська Валерія Валеріївна

Лікар акушер - гінеколог. УЗД фахівець

Мокра Христина Романівна

Мокра Христина Романівна

Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, УЗД фахівець

Пирогова Віра Іванівна

Пирогова Віра Іванівна

Лікар акушер-гінеколог, дитячий гінеколог вищої категорії .

Бурдяк Христина Ігорівна

Бурдяк Христина Ігорівна

Спеціаліст з ехокардіографії

Грубський Ярослав Петрович

Грубський Ярослав Петрович

Завідувач відділення ембріології

Микієвич Ігор Володимирович

Микієвич Ігор Володимирович

Уролог, УЗД фахівець

Копець Роман Андрійович

Копець Роман Андрійович

Уролог- андролог, УЗД фахівець