Карл Ернест фон Бер – батько ембріології

Карл Ернест фон Бер – батько ембріології

Завдяки геніальному розуму та наполегливій праці цього вченого було створено підґрунтя для ембріології як науки, і всі подальші дослідження, включно з найсучаснішими є лише доповненням та уточненням до результатів, здобутих Карлом Ернестом фон Бером.

Карл Бер народився 17 лютого 1792 року на території теперішньої Естонії,колишньої російської провінції, помер 16 листопада 1876 року в Тарту.

Закінчив Тартський університет, з 1817 року працював в Кенігсберському університеті. Саме там він зробив надзвичайно важливі дослідження з ембріології тварин (риб, земноводних, плазунів та ссавців) та людини. Вченим встановлено один з основних постулатів ембріології – утворення в процесі розвитку зародкових шарів або листків з подальшим ускладненням (диференціюванням). Бер описав яйце ссавців та людини, зробив класичне дослідження розвитку курчати, відкрив важливу стадію ембріонального розвитку – бластулу, початкову стадію хребетного стовпа – хорди, дослідив на описав розвиток основних органів – головного мозку, очей, серця, легенів, травного каналу, нервової системи тощо. Його відкриттів вистачило би не на одне наукове життя. Учасник експедицій на Нову Землю (1837) і на Каспійське море (1853-56). Їх науковими результатами були географічний опис Каспію, спеціальна серія видань з географії Росії («Матеріали до пізнання Російської імперії і суміжних країн Азії»). Один із засновників Російського географічного товариства. Цікаво, що незважаючи на те, що в Росії вважали «Карла Максимовича» російським вченим, німці зараховували його до німецької наукової когорти. Народжений у російській провінції, хоча і населеної переважно естонцями та німцями, Бер більшість життя проживши на російській території, так і не навчився російської мови настільки, щоб використовувати в науковому товаристві. Всі його праці написані німецькою.

Карл Бер в своїх працях сформулював закономірності, які пізніше були названі «Законами Бера»:

  • найбільш загальні ознаки будь-якої великої групи тварин з`являються у зародка раніше, ніж менш загальні ознаки
  • після формування найзагальніших ознак з`являються менш загальні і так до появи особливих ознак, притаманних даній групі
  • зародок будь-якого виду тварин у міру розвитку стає все менш схожим на зародки інших видів і не проходить через пізні стадії їх розвитку
  • зародок високоорганізованого виду може мати схожість з зародком більш примітивного виду, але ніколи не буває схожим на дорослу форму цього виду.

Тобто під час розвитку організму спочатку закладаються найбільш «загальні» ознаки, а в кінці з`являються ознаки «спеціальні». У тварин прослідовно відстежуються ознаки спочатку типу, потім класу, загону, сімейства, роду, виду і нарешті індивідуму.

Ці тези вчений виклав в декількох уривчастих роботах та статтях з історії розвитку, а великі плани видати «Історію розвитку тварин» все ніяк не втілювалися у життя і тільки після смерті Бера ця праця була видана його біографом та близьким другом професором Штідою.

З часом дослідники переконалися в прозорливості вченого, достатньо згадати малюнок ембріо- та органогенезу людини у підручнику з біології. Ембріон людини на ранніх стадіях розвитку практично неможливо відрізнити від риб та земноводних, потім ссавців і тільки пізніше плід стає високоорганізованим у порівнянні з представниками тваринного світу.

Бер був завзятим дослідником, робота поглинала його повністю. Він сам згадує: «Я став якимось раком-самітником.Оскільки я жив у будинку зоологічного музею, де влітку відбувалися мої лекції, то я лише зрідка навідувався в сусідній анатомічний інститут, який був моїм другим житлом… Одного разу я засів у себе в будинку, коли на дворі ще лежав сніг, і вийшов на повітря, коли жито вже колосилося.»

Відкриттям яйця Бер зобов`язаний також власній наполегливості: вчений був упевнений, що і сам зародок, і подальші стадії його розвитку виникають з вже існуючої організованої основи, що яйцеклітина надходить в яйцепровід готовою з яєчника. При дослідженні яєчника заплідненої собаки Бер виявив всередині граафових бульбашок жовтувату плямку. Розкривши бульбашку, він став розглядати її вміст під мікроскопом. Побачив жовте непрозоре тільце, що разюче нагадувало жовток пташиного яйця. «Я не думав, що вміст яйця ссавців до такої міри схожий на жовток птахів!»- згадував Бер.

Дослідження тривали і прийшло переконання, що це не помилка: він описав безліч подібних яєць і у інших ссавців, і в яєчниках жінок, а також простежив їх розвиток у яйцеводі. Неймовірно, але це важливе відкриття довший час не було оцінене сучасниками. Навіть після Бера деякі вчені (Плагге) хотіли привласнити собі славу відкриття яйця ссавців, хоча і невдало.

Бер зробив сенсаційне відкриття в 1826 році, коли клітинної теорії ще не існувало! Ця історія ясно показує, що тільки геній може зазирнути за лаштунки матінки-природи. Людський розум здатний при дедуктивному мисленні знайти вірну вихідну точку.

У листопаді 1886 року в Тарту був встановлений пам`ятник Беру роботи скульптора А.М. Опекушина. Також варіанти пам`ятника знаходяться біля входу в Зоологічний музей Зооінституту РАН і в Бібліотеці Академії наук (БАН) в Санкт-Петербурзі. Карл фон Бер зображений на банкноті номіналом у дві естонські крони.

09.04.2019 | Історія репродуктології
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики

Криштафович Сергій Леонідович

Криштафович Сергій Леонідович

Лікар акушер гінеколог вищої категорії

Левицька Ірина Мирославівна

Левицька Ірина Мирославівна

лікар дерматовенеролог, косметолог