Імунологічний чинник безпліддя

Імунологічний чинник безпліддя

Коли пацієнти стикаються з проблемою безпліддя, то розповсюдженою є думка, що звичайне запліднення ін вітро (ЗІВ) є панацеєю. Однак після декількох невдалих спроб виникає логічне питання, а що ж робити далі?

Якщо виключити проблему якості ембріонів, стану ендометрію та потрапляння у “вікно імплантації” (короткий період, коли ембріон може прижитися), то актуалізується питання імунологічного чинника.

Первинне обстеження включає в себе:

  • імунограму
  • дослідження на антиспермальні антитіла
  • гемостазіограма з вовчаковим антикоагулянтом
  • аналіз на рівень гомоцистеїну
  • панель аутоантитіл (антикардіоліпіни, АТ до ДНК, фактору росту нервів, факторам щитовидки)
    До такого обстеження, як HLA-типування, прикута увага багатьох фахівців.

HLA-типування допомагає лікарям визначити, чи існує у подружжя спорідненість по найбільш значимим антигенам, що належать до другого класу гістосумісності. Чим більше подібних співпадінь, тим нижче шанс завагітніти та виносити здорову дитину. Організм жінки буде сприймати ембріон як щось чужерідне та почне боротьбу з ним, спрямовану на відторгнення. Тоді навіть ЗІВ не дасть довгоочікуваного результату.

Аналіз на змішану культуру лімфоцитів (ЗКЛ) визначає ступінь розпізнавання імунними системами подружжя HLA-антигенів. Цей аналіз показаний при численних невдалих спробах ЗІВ.

Сутність методу полягає у виявленні інтенсивності імунної відповіді на появу чужорідного антигену ( порівнюються імунні реакції майбутніх батьків).

На першому етапі у майбутніх батьків беруть кров, відділяють лімфоцити, змішують та поміщають у середовище, оптимальне для розмноження клітин. Однак, не дивлячись на змішування клітин, метою аналізу ЗКЛ є виявлення конкретної реакції кожного “учасника” ЗКЛ. Для цього для створення ЗКЛ лімфоцити одного з батьків особливим чином обробляються. Розмножуватися в ЗКЛ вони не можуть, однак антигені властивості зберігають. В результаті в ЗКЛ буде спостерігатися активний поділ тільки живих клітин. Таким чином, підбираючи в ЗКЛ різноманітні співвідношення живих та дезактивованих клітин, можна виявити ступінь інтенсивності імунної відповіді батьків, їх схожість та відмінності по даних ЗКЛ.

В аналізі ЗКЛ зазвичай досліджуються 12 різноманітних клітинних культур. Оцінка реакції в ЗКЛ проводиться на третій та п’ятий день розвитку ЗКЛ.Одержані цифри дають інформацію про реакцію в ЗКЛ лімфоцитів матері наHLA-антигени батька. Реакція клітин в ЗКЛ є аналогічною імунній відповіді в процесі підсадки ембріону та в ході вагітності. Аналіз ЗКЛ покаже, наскільки активним є вірне імунне розпізнавання батьківських ДНК в ембріоні. Якщо в ЗКЛ розпізнавання проходить повільно, то існує ризик загибелі ембріону.

Отримані в результаті аналізу дані дозволяють не тільки оцінити силу імунної відповіді клітин матері на антигени батька в ЗКЛ, але й контролювати процес імунізації. Після імунізації аналіз на ЗКЛ потрібно повторити.

Якщо говорити в загальному, то існує декілька чинників, що стають причиною безпліддя, звичного невиношування, перешкоджають позитивному результату ЗІВ.
Сумісність подружжя по HLA-антигенам провокує імунну атаку по відношенню до плаценти, зокрема.
Антифосфоліпідний синдром, який на сьогоднішній день досить часто зустрічається, викликає тромбози в матково-плацентарній системі. Виявляється найчастіше при звичному невиношуванні або безплідді. Фосфатидилетаноламін, фосфатидилсерин сприяють нормальній імплантації та є своєрідним “молекулярним клеєм”. Якщо організм жінки виробляє антитіла до перерахованих фосфоліпідів, це може викликати збій, що провокує викидень.
За даними вчених антигітонові та антинуклеарні антитіла провокують кожний 5-тий викидень по причині імунології. Причому наявність чітких ознак аутоімунної патології не обов’язкова. Ці антитіла часто-густо виступають причиною ідіопатичного безпліддя, а також кожної другої невдалої спроби ЗІВ.
Виявлені антиспермальні антитіла стають причиною безпліддя та звичного невиношування у кожної десятої пацієнтки.
Застосування глюкокортикоїдів, введення імуноглобуліну, підшивання шкірного лоскуту та ін.. дозволяють уникнути багатьох проблем. Головне, провести якісну діагностику.

01.04.2019 |
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики

Криштафович Сергій Леонідович

Криштафович Сергій Леонідович

Лікар акушер гінеколог вищої категорії

Левицька Ірина Мирославівна

Левицька Ірина Мирославівна

лікар дерматовенеролог, косметолог