Хюґе та лагом репродуктології Фінляндії: українська аналітика

Хюґе та лагом репродуктології Фінляндії: українська аналітика

З друзями часто жартую, що в минулому житті точно жила в скандинавській країні. Ще задовго до виходу бестселера Міка Вікінга “Маленька книга хюґе” мене приваблювала скандинавська система освіти в садочках та школах, а також система охорони здоров’я та соціальні норми в цілому.

Слово “хюґе” стало одним з найпопулярніших в 2016 році за версією Оксфордського словника. Це та інші незвичні, але цікаві для українців поняття походять суто з Північної Європи та визначають місцевий менталітет.

Лагом (lagom) – це термін помірності, “золотої середини” в усьому.

Хюґе (hygge) – затишок та спокій, комфорт та простота. Не дивно, що тренд на екологічність в 70-х роках прийшов саме з цих суворих за погодними умовами країн. Достатньо згадати речі IKEA.

Якщо розглядати географічно найближчу до Прибалтики Фінляндію, то це типова скандинавська країна: екологічна та стримана, з високим рівнем стандартів. Ситуація зі структурою населення виглядає наступним чином.

Середня тривалість життя фінських жінок становить 83,4 роки, чоловіків – 77,5 років. В країні мешкає понад 1 млн. осіб старших 65 років (всього в 2016 році населення перейшло планку в 5,5 млн. осіб). Станом на 2013 рік в країні нараховувалося близько 600 столітніх жінок та сотня столітніх чоловіків! Водночас упродовж багатьох років показники народжуваності поступаються показникам смертності, нація невпинно старіє. Проблема безпліддя не обійшла і скандинавів: брак сонця та вітаміну D даються взнаки.

У Фінляндії працюють 19 клінік репродуктивної медицини, які проводять понад 12 000 циклів щорічно. Рівень здорових новонароджених, враховуючи їх вагу при народженні, вчасність пологів, гестаційний вік і т.п., складає 88%!

Центральна лікарня в м. Ювяскюля, Фінляндія

До речі, ідею “приданого” для малюка – коробку з різними корисними речами, які мають бути під рукою при догляді за новим членом родини, сьогоднішній уряд України позичив у фінів. Тепер і крихітний українець має можливість спати в “державній коробці”, допоки батьки не куплять ліжечко.

Фінляндія є однією з країн-піонерів, яка почала впроваджувати безризикове лікування безпліддя, “хюґне та лагомне”, якщо можна так сказати. Потрібно віддати належне місцевим фахівцям, які збагнули велику відповідальність перед пацієнтами та ведуть Скандинавський незалежний реєстр результатів ЕКЗ (Nordic register). Туди стікається інформація від усіх клінік репродуктології Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії. Індивідуальна система ідентифікації забезпечує унікальну основу для аналітики та проведення різноманітних досліджень щодо методик допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та оцінки стану дитячого та материнського здоров’я після лікування. За даними реєстру ми можемо дізнатися, наприклад, що співвідношення дітей, народжених за допомогою ДРТ до спонтанно зачатих складає 1:4.

Основний постулат хюґе в репродуктології Фінляндії на мою думку полягає в тому, що вже понад 10 років країна проводить політику селективного ембріотрансферу (SET) – переносу одного ембріона хорошої якості. Причому ембріони не переносяться в свіжому циклі, а кріоконсервуються. Співвідношення переносів заморожених ембріонів до свіжих в Фінляндії є значно вищим, ніж в інших країнах. За даними ESHRE в Фінляндії в 2011 році перенос кріоконсервованих ембріонів складав 82,2%. Це раціональний шлях до успіху і фахівці нашої клініки “Альтернатива” також переконалися в цmому на практиці. Проведення сегментованих циклів – розподіл процесів стимуляції та отримання ембріонів оптимальної якості (бластоцист- ембріонів 5-го дня розвитку), кріоконсервація та відтермінований перенос дозволяють підвищити ефективність лікування та застосовувати методики, найбільш наближені до природного зачаття та імплантації.

Хельсінкі, столиця Фінляндії

Справа в тому, що стимуляція суперовуляції гормональними препаратами може негативно впливати на стан ендометрію. Логічніше спочатку накопичити ембріони, а потім підготувати ендометрій та організм в цілому для настання вагітності та виношування.

Ембріологи cтворюють комфортні, наближені до природних, умови для розвитку ембріонів, спостерігають за їх розвитком. Виживають найсильніші, котрих згодом кріоконсервують методом вітрифікації – швидкої заморозки.

Перед переносом репродуктолог виключає чинники, що негативно впливають на імплантацію. Ембріотрансфер однієї бластоцисти зменшує ризик багатоплідної вагітності та низки проблем, пов’язаних з підвищеним навантаженням на організм жінки, передчасними пологами та низькою вагою дітей при народженні. (Детальніше про ці проблеми – у статті Лідії Сегедій “Чи можливо уникнути передчасних пологів при багатоплідній вагітності?” у цьому ж випуску журналу)

В Україні не завжди вдається налаштувати пару на перенос одного ембріона через фінансове навантаження на родину під час лікування. У фінів є доступ до державного фінансування ДРТ, добре обладнані лабораторії, відпрацьовані протоколи кріоконсервації та відповідна законодавча база.

Над проблемою збереження фертильності онкохворих жінок репродуктивного віку фіни також почали задумуватися одними з перших. Сьогодні в країні працюють два центри, що використовують кріоконсервацію тканини яєчників.

Ретроспективне дослідження 41 пацієнтки, яким провели 53 трансплантації власної оваріальної тканини після розморожування, довело – пересаджена тканина яєчників є життєздатною принаймні до 10 років без будь-яких рецидивів. Ймовірність успішної вагітності для таких пацієнток дорівнює 1:3.

Будинок парламенту Фінляндії, Хельсінкі

В Фінляндії, як і в багатьох європейських країнах (Австрія, Болгарія, Данія,Франція, Німеччина, Італія, Норвегія, Швеція та ін.) сурогатне материнство є офіційно забороненим. Опитування громадської думки показало, що 94% жінок позитивно ставляться до кріоконсервації яйцеклітин за медичними показами, 70% – за соціальними причинами. Лише 7% (!) знайшли прийнятним застосування ДРТ одиноким жінкам. Цікаво, що трансплантація матки виявилася більш прийнятною, ніж сурогатне материнство – 80% проти 47%.

Це все – наразі лише інформація для роздумів, але однозначно фінська відповідальність та суворий науковий підхід до будь-яких експериментів в репродуктивній медицині заслуговує на повагу.

10.04.2019 |
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики

Криштафович Сергій Леонідович

Криштафович Сергій Леонідович

Лікар акушер гінеколог вищої категорії

Левицька Ірина Мирославівна

Левицька Ірина Мирославівна

лікар дерматовенеролог, косметолог