Проблема безпліддя є актуальною у всьому світі, кожна 5-та українська родина стикається з проблемою планування вагітності. В якості подолання проблеми застосовуються допоміжні репродуктивні технології, зокрема запліднення ін вітро (ЗІВ), успішность якого коливається від 30 до 70%.
Без сумніву, успіх переносу ембріонів (ПЕ) в циклах ЗІВ залежить від якості “діалогу” між бластоцистою та рецепторним апаратом ендометрію у “вікно імплантації”. Поняття “вікно імплантації” – обмежений проміжок часу, під час якого спостерігаються певні морфологічні, гістологічні та імунні зміни в ендометрію. Ендометрій є складною динамічною стероїдзалежною системою, де відбуваються циклічні зміни — ріст, десквамація та регенерація. Статеві (естрогени та прогестерон) та інші гормони ( хоріонічний гонадотропін (ХГЛ), цитокіни, інтерлейкіни ІЛ-1 та ІЛ-6 та ін., простагландини, інтегрини, молекули адгезії, фактори росту та ін.) забезпечують підтримку процесу імплантації. Завдяки всім цим біологічно активним субстанціям ендометрій набуває рецептивних властивостей у “вікно імплантації”. Рецептивність ендометрію регулюється багатьма чинниками, в тому числі її васкуляризацією. В нормі ендометріальна перфузія реєструється в лютеїнову фазу цикла та корелює з “вікном імплантації”. Недостатня перфузія ендометрію, що супроводжується зниженням рецептивності та перистальтичної активності, грає значну роль в патогенезі невдалої імплантації.
Хвилі перистальтики в ендометрії можна реєструвати протягом всього менструального циклу. Перші результати досліджень контрактильної активності невагітної матки були опубліковані ще в 1937 році. Хвилі перистальтики в ендометрію виникають внаслідок послідовних сегментарних скорочень жмутів міометрію перехідної зони від впливом статевих гормонів. Характер перистальтичних хвиль відрізняється в першу та другу фази циклу: в пізню проліферативну (периовуляторну) фазу циклу хвилі перистальтики ендометрію скеровані від внутрішнього вічка до трубних кутів (антеградно), що забезпечує транспотр сперматозоїдів; в ранню секреторну фазу циклу в зворотньому напрямку — від трубних кутів до внутрішнього вічка (ретроградно),що сприяє адекватній імплантації. У фазі “вікна імплантації” хвилі перистальтики ендометрію також скеровані ретроградно, з періодичністю 2-5 у хвилину. Характер перистальтики залежить віл архітектоніки міометрію та рівномірності розподілу в ньому рецепторів до статевих стероїдів.
Таким чином, адекватний характер перистальтичних хвиль у “вікно імплантації” може визначати успіх імплантації.
Для оцінки рецептивності ендометрію застосовується багато методів — гістологічне та імуногістохімічне дослідження біоптату, визначення складу цитокінів в ендометріальному секреті, генетичне дослідження клітинного складу, сонографія. Проведення трансвагінального ультразвуку є найпопулярнішим методом оцінки стану ендометрію. Загальновідомо, що трьохшарова структура та товщина ендометрію більше 7 мм є основними ультразвуковими маркерами рецептивності ендометрію, а наявність васкуляризації — ознака, що визначає успішну імплантацію в програмах ЗІВ. Незважаючи на прицільну увагу світової наукової спільноти до цього питання та велику кількість досліджень, багато питань залишаються без чіткої відповіді. Залишаються нез`ясованими молекулярні механізми рецептивності ендометрію при малій кількості її надійних діагностичних маркерів. Пошук надійних предикторів успішної імплантації залишається важливим питанням в сучасній репродуктології.
Згідно наукових досліджень відсутність адекватної перистальтики ендометрію у “вікно імплантації” достовірно частіше асоціюється з наявністю хронічного ендометриту, трубного фактора безпліддя та аденоміозу.
