Застосування метформіну при СПКЯ: чи можна спрогнозувати ефективність?

Застосування метформіну при СПКЯ: чи можна спрогнозувати ефективність?

СПКЯ (синдром полікистозних яєчників) є надзвичайно розповсюдженою патологією ендокринного характера у жінок репродуктивного віку. До 20% жіночої популяції скаржаться на нерегулярні менструальні цикли, відсутність овуляції і, як наслідок, на непліддя, на метаболічні розлади (надмірну масу тіла, інсулінорезистентність тощо). Причому повністю позбутися патології неможливо. Сучасна гінекологія та репродуктологія може лише впливати на гормональний фон для досягнення регулярного менструального циклу, стимулювати овуляцію та допомогти завагітніти даній категорії пацієнток.

СПКЯ зазвичай характеризується гіперандрогенією (підвищеним рівнем тестостерону), підвищеним показником АМГ (більше 4,5 нг/мл), “ножницями” у співвідношенні ЛГ/ФСГ (зазвичай більше за 2,5), гіперінсулінемією, порушенням толерантності до глюкози і т.п. Про це вже написано багато статей. Про застосування метформіну (сіофр або глюкофаж) в якості альтернативної терапії СПКЯ гінекологи різних країн знають давно. Метформін рекомендується в якості монотерапії для регуляції місячних при СПКЯ у пацієнток з індексом маси тіла менше 30 кг/м2 та жінкам, які не бажають або мають протипокази до прийому КОК. Метформін в комбінації з кломіфена цитратом (клостилбегітом) рахується 1-ю лінією терапії при хронічних ановуляціях у жінок з СПКЯ. Однак проблема даної терапії полягає в тому, що частина пацієнток може бути резистентною як до метформіну, так і до кломіфену. Тому науковці шукають прогностичні маркери ефективності цих препаратів.

Метформін як засіб, що підвищує чутливість до інсуліну при інсулінорезистентності, призначався гінекологами та ендокринологами ще з кінця 80-их років минулого століття. При СПКЯ прийом метформіну сприяє зниженню рівня андрогенів (тестостерону), АМГ, інсуліну, регулює менструальний цикл. Часто-густо пацієнтки з полікистозом та інсулінорезистентністю жаліються на надмірну масу тіла, яку не вдається зменшити за рахунок фізичної активності та дієти. Метформін нормалізує показники вуглеводного обміну, завдяки чому вага, яка не змінювалася роками, на радість жінок починає зменшуватися. Крім того, терапія метформіном не провокує формування тонкого ендометрію, багатоплідної вагітності, не потребує проведення УЗД на відміну від індукторів овуляції (того ж кломіфену). До негативних ефектів застосування метформіну відносять нудоту та діарею, через які частина пацієнток відмовляється від терапії. Овуляторний менструальний цикл на фоні метформіну відновлюється тільки в 50% випадків.

Раніше метформін був рекомендований при інсулінорезистентності, ожирінні та порушенні толерантності до глюкози. В останні роки думки фахівців дещо змінилися. Згідно рекомендацій Європейської спільноти ендокринологів (2014) терапія метформіном при СПКЯ призначається незалежно від наявності чи відсутності інсулінорезистентності. При цьому пошук маркерів успішної терапії триває.

Російські колеги в 2017 році провели цікаве дослідження, в якому взяли участь 143 жінки з СПКЯ від 18 до 35 років з індексом маси тіла від 23 до 28 кг/м2. При застосуванні метформіну в добовій дозі 1500 мг протягом 6 місяців відновлення регулярного менструального циклу (більше 10 менструацій в перерахунку на рік) відбулося у 53,2% жінок. У 10,9% пацієнток відмічалася позитивна динаміка, але зберігалася олігоменорея,в 35,9% випадків терапія була неефективною. За отриманими даними, вік пацієнток, індекс маси тіла, тривалість затримок місячних, вихідні показники вуглеводного обміну не впливали на вірогідність відновлення ритму місячних. Ефективність терапії корелювала з більш низькими показниками АМГ (менше 13,3 нг/мл), рівнем загального тестостерону (менше 1,81 нг/мл) в сироватці крові та індексом розподілу жирової тканини А/G (менше 0,9), який визначається при проведенні денситометрії.

Таким чином, надлишок андрогенів провокує овуляторну дисфункцію при СПКЯ. Метформін безпосередньо впливає на стероїдогенез в яєчниках. Показник АМГ також є не тільки основним критерієм оваріального резерву, але й відіграє одну з основних ролей в блокуванні росту та дозріванні фолікулів, а також проходженні овуляцій. Раніше в дослідженнях було показано, що пацієнтки зі збереженими овуляціями при СПКЯ мають більш низькі показники АМГ в порівнянні з пацієнтками, в яких спостерігаються хронічні ановуляції.

У дівчат-підлітків СПКЯ раціонально діагностувати на підставі як біохімічних, так і клінічних (висипань на шкірі, наприклад) ознак в поєднанні з хронічною олігоменореєю. Наявності ановуляторних циклів та структурних змін яєчників (мультифолікулярних яєчників по заключенню УЗД) недостатньо для встановлення діагнозу, бо ці симптоми можуть бути фізіологічними у молодих дівчат. Після кінцевого встановлення діагнозу метформін є препаратом вибору для корекції гормонального фону і нормалізації циклу у цій групі пацієнток, які не планують вагітність найближчим часом.

Прогнозування ефективності терапії метформіном при СПКЯ дозволить оптимізувати тактику ведення пацієнток. При несприятливому прогнозі можна відразу пропонувати альтернативні методи (вітамінні комплекси з міоінозитолом та фолієвою кислотою, наприклад) або комбіновану терапію, включно із застосуванням гормонів.

Автор статті Зінов’єва Світлана Ігорівна | 09.04.2019 | Гінекологія
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики