Сучасна медицина стрімко розвивається і деякі напрямки, які ще декілька років тому вважалися недосяжними висотами, зараз реально впроваджуються в практичну діяльність. Інноваційні технології дозволяють обстежити організм до найдрібніших структур. Медицина плода зокрема є надзвичайно важливою та специфічною галуззю, тому що ніхто не буде сперечатися про вплив внутрішньоутробного періоду на все подальше життя людини. На сьогоднішній день ведеться мова навіть про психологію плода, однак досі приділяється недостатньо уваги об’єктивним методам обстеження. Зокрема при проведенні УЗД при вагітності часто-густо спрацьовують застарілі методики і якщо ми прагнемо в Європу, то маємо в першу чергу впроваджувати раціональні європейські підходи в медицині.
У більшості країн до ембріона як до людини ставляться від моменту запліднення. Хоча є й стратегія, згідно якої вагітності малих термінів не зберігають. В Німеччині та інших країнах вагітній не призначать препарати прогестерону, наприклад, за наявності викидня в ходу. За статистикою 10% вагітностей закінчуються завмиранням та згідно гістологічним дослідженням найчастіше гинуть ембріони, що мають вади, несумісні з життям, тобто проходить природний відбір.
В Україні, як і інших країнах (Англії, США та ін.) медичні права плода регламентує система скринінгів. В терміні до 12 тижнів+6 днів проводиться перший скринінг (для багатоплідних вагітностей – 11 тижнів+1 день – 13 тижнів+6 днів) – УЗД та комбінований тест (ПАПП+ХГЛ). Основною метою проведення досліджень є виявлення генетичних патологій – синдрому Дауна та трисомій 13, 18 пар хромосом. Вади розвитку є досить широким поняттям і згідно загальній статистиці вони в переважній більшості виникають з причин, незалежних від стану здоров’я батьків (крім змін в каріотипах). Найчастіше це генетичні поломки внаслідок поганої екології та ін. чинників, віку майбутньої матері, наприклад. Хоча абсолютна більшість причин аномального формування ембріона досі є невідомою. В пострадянських країнах, як і по всьому світу зрештою, практично вся увага концентрується на виявленні синдрому Дауна, хоча в загальній структурі вад розвитку на нього припадає лише 8%. Українські спеціалісти мають можливість запідозрити трисомію 21-ої пари хромосом на основі ультразвукого вимірювання розміру комірцевого простору, а також даних комбінованого та потрійного тестів. Далі пацієнткам групи ризику пропонується проведення інвазивної діагностики(амніоцентезу) і таким чином діагноз підтверджується не скоріше 20 тижнів вагітності.
Європейські країни та Америка активно переходять на неінвазивні тести – NIFTY. Безклітинні фрагменти ДНК (cfDNA) – це циркулюючі в крові матері короткі фрагменти ДНК плода. Для цього тесту потрібен лише зразок материнської крові в 12 тижнів вагітності, який аналізується з використанням спеціальної запатентованої технології для виявлення хромосомних аномалій. Технологія забезпечує дуже точні результати, гарантує 99,5% виявлення трьох найпоширеніших трисомій – синдромів Дауна, Едвардса і Патау. У нас також є можливість здати кров на аналіз, що відправляється за кордон, і коштує в середньому тисячу євро, що для більшості родин є абсолютно недоступною сумою.
В той самий час Фред Ушаков, спеціаліст у галузі медицини плода University College London (Велика Британія), офіційний лектор ISUOG (Міжнародного товариства ультразвукової діагностики в акушерстві та гінекології) наголошує, що кількість енергії, котру витрачає медична спільнота на пошук зайвої хромосоми при синдромі Дауна, не є співрозмірною з великою кількістю інших вад. Він загострює увагу на діагностиці вад серця в 11-12(!) тижнів вагітності та вважає серцеві розлади пріоритетними. Вади серця легкого ступеня трапляються найчастіше, а частка важких становить тих самих 8%! В нашій країні на серце плода звертають увагу не скоріше 20 тижнів.
Чи можуть українські спеціалісти провести подібну діагностику в першому триместрі? Ми впевнено відповідаємо “так”, тому що це залежить в першу чергу від кваліфікації лікаря, а не найновішого обладнання, як дехто вважає. Навіть в країнах із розвиненою перинатальною діагностикою (таких, як Великобританія) досі пропускається до 50% серцевих вад! Більшість лікарів не можуть їх роздивитися: серце швидко б’ється, а плід часто-густо лежить у незручному положенні для обстеження. Єдиним способом виправлення ситуації є раціональне навчання фахівців.
Ми часто відвідуємо учбові курси з УЗД і помітили, що на навчальних зустрічах бачимо практично одних і тих же людей, що цікавляться скануванням. Вони готові витрачати власний час та кошти для отримання нових знань та навиків.
Звичайно, має бути чіткий поділ на рівні кваліфікації і кожен акушер-гінеколог не може виступати експертним спеціалістом з УЗД, для цього не має потреби. Повинні бути акушери, які мають лише базові знання та спостерігають за розвитком вагітності в динаміці. Окрема більшість має спеціалізуватися на проведенні скринінгових УЗД, під час проведення яких можна запідозрити ваду. І мають бути спеціалісти з проведення експертного ультразвукового обстеження, які виносять остаточний вердикт. Для цього потрібна новітня апаратура та великий досвід, який набувається роками.
На завершення варто згадати надзвичайно цікавий досвід роботи та проведення навчання наших найближчих сусідів – польських колег. Зокрема 6-7 травня 2016 року в Кракові пройшов навчальний курс “Fetal Cardio Cracow 2016’’ (Ехокардіографія плода), де розглядалися нюанси технології сканування плода, обстеження вживу, протоколи і критерії IETA та багато іншого. Курс проводили міжнародні лектори ISUOG, великі ентузіасти ультрасонографії Марцін Вєхоць та Агнєшка Ноцунь. Розуміючи важливість даного курсу та важливість вдосконалення практичних навичок наша Клініка спонсорувала лікарям УЗД половину вартості навчання і сподіваємося, що набуті знання успішно будуть застосовані ними у лікувально-діагностичній практиці.
