Про безконтрольний прийом лікарських засобів вже багато сказано та написано, в тому числі спеціалістами, які мають великий практичний та науковий досвід. Про загрозливі масштаби поліпрагмазії в акушерстві наголошував зокрема член-кореспондент НАМН України, професор Володимир Медведь.
Поліпрагмазія (від грец. poly – багато та pragma – річ, предмет) – одночасне призначення одному пацієнту великої кількості лікарських засобів або лікувальних процедур, часто-густо невиправдане та нераціональне. Це призводить з одного боку до непрогнозованих взаємодій та впливу на організм чужорідних речовин, а з другого до збільшення вартості лікування. Лікарі часто призначають терапію не на засадах доказової ефективності при лікуванні конкретної патології, а на власний розсуд. Мінімізація препаратів можлива тоді, коли спеціаліст використовує у своїй практиці обмежений асортимент ефективних препаратів, про які має глибокі знання щодо властивостей, особливостей фармакокінетики та фармакодинаміки, механізмів взаємодії, ендогенних та екзогенних чинників, здатних вплинути на ефективність. Будь-який оригінальний препарат має бути в пріорітеті, бо володіє прогнозованими ефектами, хоча й коштує дорожче, ніж генерик.
До прикладу, набагато раціональніше призначати жінкам в перименопаузальному періоді замісну гормональну терапію (ЗГТ), ніж пізніше виписувати цілий список медикаментів від ранніх та пізніх ускладнень клімаксу (заспокійливих, засобів для лікування серцево-судинної патології, остеопорозу і т.п.). Однак, в Україні ЗГТ приймають менше 5% жінок, котрим вона є показаною. В той самий час внаслідок вікових особливостей фармакокінетики ризик розвитку побічних реакцій у пацієнтів літнього віку у 5-7 разів вищий, ніж у молодих, а при застосуванні 3 і більше препаратів- у 10 разів. Крім того, питання побічних реакцій корелює з проблематикою взаємодії лікарських засобів. Призначення одночасно 2 препаратів спричиняє взаємодію у 6% пацієнтів, застосування 5 препаратів підвищує частоту взаємодії до 50%, а 10 препаратів до 100 %!
Найбільш незахищеними від поліфармакологічних ефектів без сумніву є не тільки пацієнти старшого віку, але й діти та вагітні жінки.
А тепер вдумайтеся! За даними спеціального дослідження, проведеного В.П. Квашенко та О.М. Бабенко, 100% вагітних жінок в Україні приймають ліки в кількості від 1 до 15 одночасно чи послідовно.
Серед препаратів, що призначалися найчастіше, були:
- полівітаміни та окремо вітаміни Е, С. В12
- дипіридамол
- депротеїнізований гемодериват з телячої крові
- екстракт артишоку
- папаверин
- вінтоцетин
- пентоксифілін
Потрібно зауважити, що більшість цих препаратів не мають доказів ефективності та безпеки, не входять до сучасних стандатрів профілактики чи лікування під час вагітності.
На думку В. Медведя поліпрагмазія має наступні пояснення:
лікар щиро вірить, до діє в інтересах пацієнтки
лікарю роблять зауваження, якщо він не призначає медикаменти вагітним, котрі стоять в нього на обліку
лікар розуміє, що популярні медикаменти не є обов`яковими чи корисними, але бояться втратити авторитет у пацієнтки
призначення багатьох ліків рекомендовано в статтях та доповідях вітчизняних авторів
лікар має особисті зацікавлення (“відкатна” система)
Великий фізіолог І. П. Павлов писав: «Коли я бачу рецепт, що містить три чи більше медикаменти, думаю, яка ж таємна сила закладена в нього!» Сучасні лікарі примудряються призначати одному пацієнту одночасно до 25 препаратів! З точки зору експертів ВООЗ призначення хворому п`яти ліків одночасно – це вже небезпечна поліпрагмазія.
Пам`ятаємо, що акушерство є єдиною галуззю медицини, де існує реальний ризик необоротно зашкодити майбутній людині. Після цього людина може залишитися з проблемами до кінця свого життя. Пригадаємо трагедії, що пережила спільнота через застосування ліків вагітними:
- ластоподібні верхні кінцівки (талідомід)
- злоякісні пухлини органів репродуктивної сфери (діетилстильбестрол)
- первинна легенева гіпертензія (індометацин)
- приглуховатість або повна глухота (аміноглікозиди)
- синдром “сірої дитини” (хлорамфенікол)
- м`язові контрактури та деформація скелета (інгібітори АПФ)
- порушення поведінки, у тому числі сексуальної 9 естрогени, 19-норстероїди)
- виразки на шкірі голівки, алопеція (тіамазол) та ін.
Демедикалізація допомоги вагітним та породіллям на сьогоднішній день є одним з основних принципів європейської перинатальної медицини. Звичайно, не йдеться про повну відмову від прийому ліків у випадках, коли вони показані.
