Мелатонін: нові дослідження в репродуктології

Мелатонін: нові дослідження в репродуктології

Мелатонін є головним гормоном епіфізу та володіє багатьма функціями в організмі: регулює цикл сну та активності, стимулює імунну систему, володіє потужними антиоксидантними властивостями, а також регулює репродуктивну функцію. Його синтез проходить вночі у відсутності світла. Вдень або при штучному освітленні його продукція припиняється. Відразу після продукування мелатонін з пінеалоцитів потрапляє в кров, а потім в інші рідини організму – жовч, сперму, слину, фолікулярну рідину яєчників і т.п.
Також мелатонін нейтралізує вільні радикали та за антиоксидантними властивостями перевищує інші сполуки, як, наприклад, глютатіон та вітамін Е. Також він є універсальним адаптогеном, підвищує стійкість до психоемоційного стресу. Мелатонін понижує рівень загального холестерину в крові та нормалізує артеріальний тиск, згладжує прояви клімактеричного синдрому у жінок старшого віку, покращує еректильну функцію у чоловіків, а також дезінтоксикаційну функцію печінки у осіб обох статей. На сьогоднішній день препарати мелатоніну використовують з метою загальмовування процесів старіння, які певною мірою залежать від накопичення вільних радикалів в тканинах організму.
Крім пінеалоцитів мелатонін синтезується в багатьох клітинах та тканинах, в тому числі в органах репродуктивної сфери – яєчниках, матці та плаценті. Для його синтезу використовуються ті самі ферментні системи, як і в пінеалоцитах, при цьому продукція не залежить від фази день-ніч.
За допомогою високоефективної рідинної хроматографії вдалося виявити, що яєчник здатен продукувати мелатонін в доповнення до отриманого з крові. При цьому слід відмітити, що концентрація мелатоніну в фолікулярній рідини є вищою, ніж в одночасно взятому взірці крові. При наближенні овуляції рівень фолікулярного мелатоніну підвищується, хоча в загальний кровотік він не потрапляє. Концентрація мелатоніну є вищою в рідині великих за розміром фолікулів, ніж в фолікулах малого розміру. Це наштовхує на думку про те, що підвищення концентрації мелатоніну в преовуляторних фолікулах може сприяти овуляції. Разом з ФСГ мелатонін грає важливу роль в дозріванні фолікулів, забезпечуючи їх ріст.
Завдяки антиоксидантним властивостям було доведено, що  мелатонін прискорює дозрівання ембріону мишей до стадії до стадії 4,8 клітин та бластоцисти. Здатність мелатоніну покращувати стан ооцитів та ембріонів виявлена й у людей в циклах ДРТ. Пацієнтки одержували 3 мг мелатоніну щоденно з 5-того дня попереднього менструального циклу до моменту пункції ооцитів. На 2-ий день після переносу відсоток ембріонів високої якості був вищим в порівнянні з ембріонами, одержаними в попередньому циклі без застосування мелатоніну. Мелатонін сприяв дозріванню яйцеклітини та розвитку ембріону за рахунок антиоксидантних властивостей. Якість отриманих ооцитів на сьогоднішній день є надзвичайно актуальною проблемою, що слабо піддається корекції.
При призначенні 3 мг мелатоніну на ніч з 5-того дня попереднього пункції менструального циклу концентрація мелатоніну в фолікулярній рідині яєчників підвищилася в 3 рази в порівнянні з циклом без застосування мелатоніну.
В дослідженні брали участь 115 жінок з негативними спробами ЕКЗ в анамнезі через низький коефіцієнт фертильності. У 56 з цих пацієнток, що отримували мелатонін, їх коефіцієнт фертильності значно покращився. У решти 59 жінок, що не одержували додатково мелатонін, показники в порівнянні з попереднім циклом не змінилися.
В пізнішому дослідженні M.Kim та співавторів повідомляється, що інкубація яйцеклітин, отриманих від жінок з безпліддям при СПКЯ в розчині з мелатоніном, також покращила показники імплантації та вагітності в циклах ДРТ.
Вчені відмічають, що у жінок з СПКЯ є вищим вміст продуктів перекисного окислення ліпідів, а ось концентрація мелатоніну в яєчниках у таких пацієнток знижена.
Погіршувати стан окислюваних та відновлюваних процесів гомеостазу, а також порушувати синтез мелатоніну при СПКЯ може інверсія циркадних ритмів, тобто активність в нічний час: інтенсивне навчання, робота в нічні зміни, порушення сну, засинання зі штучними джерелами світла вносять свій вклад в патогенез хронічної ановуляції – одного з основних критеріїв діагнозу СПКЯ.
Багато дослідників підтвердили вплив зміни циклу сон-активність на фізіологічні процеси в організмі. Зниження продукції мелатоніну під дією світлового опромінення під час нічних змін здійснює негативний вплив на енергетичний обмін у робітників. Дослідження демонструють, що надмірна вага та ожиріння є більш розповсюдженими серед робітників нічних змін в порівнянні з робітниками, що працюють вдень. Крім того, позмінна робота та діяльність в нічну зміну пов’язуються з підвищеним ризиком розвитку інших метаболічних розладів – інсулінорезистентності, цукрового діабету, дисліпідемії та метаболічного синдрому.
За результатами нещодавно проведеного дослідження S. Pai та співавторів призначення мелатоніну в експериментах на щурах сприяло значному зниженню маси тіла, ІМТ та рівня інсуліну. Було зареєстровано покращення ліпідного профілю та відновлення толерантності до глюкози. Гістопатологічне дослідження яєчників виявило зменшення числа кістозних фолікулів.
Таким чином, вплив мелатоніну на репродуктивну функцію людини є різноплановим. Чутлива система балансу окисників та відновників в яєчниках контролює дозрівання домінантного фолікула та розвиток повноцінної яйцеклітини. Навіть незначні порушення призводять до вираженої патології цього процесу. Використання препаратів мелатоніну в якості патогенетичної терапії усуває дефіцит цього гормону в яєчниках. Дана терапія може використовуватися для лікування безпліддя у пацієнток з СПКЯ, а також у пар з ідіопатичним безпліддям (нез’ясованого ґенезу).
09.04.2019 | Новини репродуктології
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики