ASCUS: цей термін чують від гінеколога пацієнтки в США та Європі, а Ви чули?

ASCUS: цей термін чують від гінеколога пацієнтки в США та Європі, а Ви чули?

Кожна жінка, яка хоч раз була в гінеколога, знає, що в неї на прийомі обов’язково візьмуть мазки, на цитологічне дослідження зокрема. Тільки після комплексного обстеження шийки матки – проведення кольпоскопії, результатів мазків на флору та цитологію та при необхідності біопсії спеціаліст зможе поставити діагноз та призначити оптимальний метод лікування.

Трохи історії
Томас Едісон,американський вчений в галузі електротехніки майже 100 років тому говорив: «Якщо Ви робите щось так само, як робили це 20 років тому, то скоріш за все існує більш вдалий спосіб це зробити».

Якщо перенести цей вислів в проекцію гінекології, то можна зробити своєрідну ретроспективу розвитку цитології. Джордж Папаніколау ще в 1918 році зробив перший опис виявлення передракових та ракових станів шийки матки. В 40-их роках минулого століття його метод забарвлення мазків став офіційно застосовуватися для діагностики цервікального раку у всьому світі і досі вважається «золотим» стандартом. Цікаво, що скринінг по Папаніколау, відкриття антибіотиків та оральних контрацептивів вважаються трьома найвидатнішими досягненнями в гінекології згідно ВООЗ.

З 1954 р. мазки класифікувалися за 5 класами. У 1968 р. ВООЗ ввело новий опис за морфологічними критеріями, однак це все відійшло в далеку історію. У 1978 р. Richart запропонував гістологічну класифікацію та ввів у практику термін cin (Cervical intraepithelial neoplasia). З тих пір жінки різних країн хололи від хвилювання, отримавши на руки результат мазка з незрозумілими абревіатурами. З розвитком інформаційних технологій пацієнтки можуть миттєво довідатися розшифровку власних обстежень ще до візита до лікуючого спеціаліста. Терміном «дисплазія», або «неоплазія», вже не здивуєш жінок навіть далеких від медицини. Вони орієнтуються, що це наявність атипових клітин, яка може бути як при злоякісному, так і доброякісному процесі. Класифікація по cin досі застосовується цитологами та гінекологами, особливо в країнах бувшого СНД. У 1988 р. Національний інститут по вивченню раку в США запропонував термінологію Bethesda system, згідно якої розрізняють два види – ASCUS та SIL при проведенні Пап-тесту.

Пап-тест методом рідинної цитології на сьогоднішній день є найбільш сучасним методом цитологічного дослідження епітелію шийки матки, рекомендованим FDA (США) та директивами ЄС. Тому більшість львівських клінік гінекологічного профілю переходять саме на нього.

Порівняно з традиційною цитологією Пап-тест методом рідинної цитології має ряд переваг:

  • збільшує на 64% виявлення дисплазій середнього та важкого ступенів ураження (HSIL) та на 107% рівень виявлення дисплазій легкого ступеня (LSIL);
  • знижує на 58% кількість незадовільно зроблених цитологічних препаратів;
  • покращує на 75% диференціювання процесів запалення та слабко вираженої дисплазії (ASCUS);
  • при одномоментному заборі біологічного матеріалу дає змогу провести відразу два дослідження і більше – виявлення урогенітальної інфекції, цитології та ДНК папіломовірусу (ВПЛ) тощо.

Цитологи наголошують на практичних вигодах від використання даної технології :

  • при підготовці препарату зберігається популяція досліджуваних клітин, тобто отримується так званий препарат «високої» чистоти на скло потрапляє максимальна кількість
  • отриманих клітин;
  • забезпечується якісна візуалізація – клітини рівномірно розподіляються на склі;
  • мінімізація впливу різних зовнішніх чинників – помилок при фіксації, зберіганні та забарвленні клітин;
  • можливість проведення скринінгу у відповідності до світових стандартів.

Покази для проведення рідинної цитології:

  • скринінг раку шийки матки у пацієнток від 18 до 60 років;
  • при наявності візуальних та кольпоскопічних змін на шийці матки;
  • для контролю ефективності призначеного лікування.

Правила підготовки жінки до обстеження:

  • при 28-денному менструальному циклі дослідження проводиться на 7-25-ий дні циклу;
  • утримання від статевих контактів має бути мінімум 1 добу;
  • протягом 3-х діб перед обстеженням не можна спринцюватися та використовувати свічки для вагінального введення.

Забір клітинного матеріалу проводиться спеціальною щіточкою, що надається виробником технології рідинної цитології, яка поміщається до спеціального контейнера з фіксуючим транспортним розчином.

Після отримання результатів проводиться інтерпретація за термінологією Bethesda:

  • ASCUS – запалення або слабко виражена дисплазія неясного значення;
  • LSIL- плоскоклітинне інтраепітеліальне ураження низького ступеня (за традиційною цитологією cin 1);
  • HSIL – плоскоклітинне інтраепітеліальне ураження високого ступеня (за традиційною цитологією cin 2- cin 3);
  • NILM- відсутність внутрішньоклітинних уражень або злоякісності,тобто варіан норми.

При виявленні атипії (ASCUS та SIL) рекомендується перевірити наявність ВПЛ високоонкогенних штамів (16, 18, 31, 33 типи).
Медична тактика
Виявлення ASCUS

  • При нормальній кольпоскопічній картині та відсутності або наявності ВПЛ повторний Пап-тест проводиться через 12 місяців;
  • При виявленні кольпоскопічних змін пропонується біопсія шийки матки та вишкрібання цервікального каналу.

Виявлення LSIL

  • При нормальній кольпоскопічній картині та відсутності ВПЛ повторний Пап-тест проводиться через 12 місяців;
  • При виявленні ВПЛ повторний Пап-тест призначається через 6 місяців без призначення лікування. Ні одна страхова компанія за кордоном не компенсує затрати на лікування cin 1. Гостра стадія ВПЛ при cin 1триває до 24 місяців і тільки в 0,3% випадків прогресує в рак. Планувати вагітність природним способом або шляхом запліднення ін вітро при
  • LSIL можна. При збереженні змін через 6 місяців від попереднього обстеження призначається деструкція – кріодеструкція, діатермокоагуляція або ін. За статистикою у 25% жінок з LSIL спостерігається прогресування в HSIL протягом 4 років.

Виявлення HSIL
При cin 2 жінкам до 40 років пропонується деструкція (але не кріодеструкція), старшим за 40 років- ексцизія або конізація. При cin 3 однозначно проводиться конізація. Здавати аналіз на ВПЛ при HSIL немає змісту.

При NILM

  • Перший ПАП-тест рекомендується проводити у молодих жінок через 3 роки після дебюту статевого життя. До 30 років 1 раз в 2 роки, після 30 років 1 раз в 3 роки. Якщо 9 взятих один за одним мазків з проміжком 2-3 роки показують позитивний результат, то з вірогідністю 99% можна стверджувати, що раку шийки матки не буде.
  • Профілактика появи атипії шийки матки
  • Вакцинація дівчат ще до початку статевого життя або жінок після лікування;
  • Застосування бар’єрного метода контрацепції (презервативів). Вони не захищають від ВПЛ (HPV), але є бар’єром для інших TORCH-інфекцій;
  • Рання діагностика та лікування фонових захворювань органів малого тазу;
  • Відмова від паління – при тютюнопалінні ризик атипії клітин збільшується в 3,5 рази!
  • Незважаючи на те, що в США до проблематики раку шийки матки прикута велика увага, випадки захворювання зустрічаються, але… Ще в 60-ті роки в Штатах започаткували самообстеження, тобто після інструктажу жінки самотужки брали собі мазок та відправляли поштою для дослідження. Через деякий час листом приходила відповідь:«Ви здорові» або «Вам потрібно пройти кольпоскопію», або «Терміново зверніться до лікаря». Після цього ситуація покращилася, зменшилася кількість запущених випадків.
  • Подібну систему зараз пропонують ввести і на Львівщині.

В країнах колишнього СРСР, в Росії зокрема, 40% випадків виявлення онкопатології припадає на запущену стадію, якої можна було уникнути при умові регулярних обстежень.

Пам’ятайте, що при вчасному виявленні рак шийки матки має сприятливий прогноз щодо лікування та повного одужання, тому мусимо подбати про власне здоров’я в першу чергу самі!

09.04.2019 | Гінекологія
Палига Ігор Євгенович

Палига Ігор Євгенович

Директор клініки. Заслужений лікар України. Доктор медичних наук

Михайлишин Любов Олегівна

Михайлишин Любов Олегівна

Завідувач відділення. Лікар акушер-гінеколог. Лікар ультразвукової діагностики

Володько Наталія Антонівна

Володько Наталія Антонівна

Онкогінеколог. Професор кафедри онкології та медрадіології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Лікар вищої категорії

Сегедій Лідія Ігорівна

Сегедій Лідія Ігорівна

Кандидат медичних наук. Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Корчинська Іванна Іванівна

Корчинська Іванна Іванівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії. Лікар ультразвукової діагностики

Костя Анна Василівна

Костя Анна Василівна

Лікар акушер-гінеколог вищої категорії

Пурпура Роксолана Йосипівна

Пурпура Роксолана Йосипівна

Лікар акушер-гінеколог першої категорії. Лікар з ультразвукової діагностики

Босяк Юлія Василівна

Босяк Юлія Василівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Коник Алла Петрівна

Коник Алла Петрівна

Лікар акушер-гінеколог

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Зінов’єва Світлана Ігорівна

Лікар акушер-гінеколог. Лікар з ультразвукової діагностики

Драгуш Ольга Василівна

Драгуш Ольга Василівна

Лікар ультразвукової діагностики

Півоварова Тетяна Павлівна

Півоварова Тетяна Павлівна

Лікар акушер-гінеколог, гінеколог-естетист. Лікар з ультразвукової діагностики