Зінов’єва С.І.,
лікар УЗД клініки репродукції людини “Альтернатива”
Не є секретом, що після чорнобильської аварії патологій щитовидної залози виявляється більше, особливо у пацієнтів, які на момент аварії були дітьми, тобто зараз це люди середнього віку.
Львівщина крім того вважається районом ендемічного зобу. Однак, незважаючи на це, статистика в нашому регіоні є більш обнадійливою, ніж в інших регіонах країни. Зокрема, у Львові показник захворюваності на рак щитовидної залози вдвічі нижчий, ніж в Україні в цілому, та в 2,5 рази нижчий, ніж в наближених до Чорнобиля місцевостях.
Це, звичайно, не дає права розслаблятися та не відвідувати лікарів. Якісна діагностика є запорукою профілактики та своєчасного ефективного лікування. Додає оптимізму той факт, що рак щитовидної залози є одним з найбільш виліковних онкологічних процесів. Основним показником ефективності лікування раку загалом є показник виживання після лікування. За кордоном це 5-10 років, у нас 1-5 років для різного виду пухли. Рання діагностика дозволяє досягти 5-річного виживання в 95-97% випадків раку щитовидної залози та 81% 10-річного, тобто озвучення діагнозу не є вироком і потребує лише, як говорять за кордоном “з повагою ставитися до свого здоров’я”. Оперативні втручання на щитовидній залозі на сьогоднішній день є малотравматичними, перебування в стаціонарі при незапущених формах раку складає в середньому три дні, в складніших ситуаціях до тижня.
Лише 4-7% вузлів щитовидки пальпуються ендокринологом при зовнішньому огляді, тому пацієнтів додатково скеровують на проходження ультразвукової діагностики (УЗД). Таким чином ультразвукове сканування використовується не тільки для виявлення вузлів щитовидної залози, але й служить вагомим аргументом для призначення аспіраційної біопсії – взяття матеріалу на гістологічний аналіз. Безумовно, в усіх галузях потрібно враховувати людський фактор і діагностика не є винятком. Навіть для найсучаснішого обладнання потрібний професіонал, який коректно опише побачене на моніторі. Одномоментно двоє різних лікарів можуть виставити різні діагнози, тому діагностика прагне удосконалення та виключення суб’єктивізму.
Еластографія є новою динамічною технологією УЗД. Ця методика використовується для дослідження пухлин, при якому оцінюється жорсткість (еластичність) м’яких тканин. Ракова тканина має коефіцієнт жорсткості до 28(!) разів більший, ніж здорова, тому при натисканні датчиком злоякісна пухлина деформується менше, ніж оточуючі тканини. Жорсткість тканини кодується в кольори і спеціаліст УЗД має можливість побачити проблему і відрізнити онкологію від доброякісного процесу.
Перші докази ефективності УЗД щитовидної залози із застосуванням еластографії в режимі реального часу були представлені в 2007 році. В дослідженні взяли участь 92 пацієнти з одним вузлом щитовидної залози, яким було рекомендовано оперативне втручання. Нова методика еластографії показала 97% чутливість та 100% специфічність – найважливіші характеристики для діагностики онкопроцесів. Чутливість – це відсоток позитивних результатів для людей з раковою пухлиною. Специфічність – відсоток здорових людей, в яких тест дає від’ємний результат. Ідеальними показниками вважаються 100% чутливість та 100% специфічність.
Перевагами методики є:
- висока діагностична точність при проведенні діагностики колоїдних кіст, аденом та раку щитовидної залози – при появі вузла не потрібно лякатися, тільки 5% виявленої патології є злоякісною. В загальній статистиці раку онкологія щитовидки складає близько 1,5% від злоякісних пухлин різної локалізації.
- найчастіше хворіють люди 40-50 років, жінки хворіють в 2 рази частіше, ніж чоловіки, однак серед вікових пацієнтів доля чоловіків зростає.
- еластографія є більш чутливою та менш суб’єктивною – ті ділянки ураження, котрі не вдається побачити при стандартному УЗД, частіше та більш точно виявляються завдяки еластографії
- скорочення кількості необґрунтованих діагностичних пункцій, що усуває ризик ускладнень та рівень емоційного стресу, пов’язаного з проведенням інвазивної маніпуляції (біопсії)
- еластограма дозволяє точно окреслити ділянки патологічного утвору для прицільного взяття біопсійних проб.
